Європейська комісія представила офіційну пропозицію стосовно розподілу грошей на політику згуртованості в рамках нового бюджету Євроспільноти на 2021-2027 роки. Польща мала б отримати 64 млрд 400 млн євро, тобто на 20 млрд євро менше в порівнянні з нинішнім бюджетом. Брюссель увів зміни в критеріях надання грошових коштів, що буде корисним для країн з півдня Європи: Греції, Італії та Іспанії. І, природно, не всім країнам такий розподіл коштів є до вподоби, зокрема Польща наголошує, що не погодиться на новий бюджет, а уточнімо, що згоду мають дати всі країни.
Експерт з європейських питань Кшиштоф Кокощинський пояснює, що причина такої ситуації – не лише у виході Великобританії з ЄС:
К.К.: У ЄС існують також інші тенденції. Частина країн, які ми називаємо «бюджетними соколами», взагалі намагається привести до зменшення рівня видатків. Нині це, зокрема, Голландія, яка перейняла цю роль від Великої Британії. Раніше лідером такої політики була саме Великобританія. З другого боку є країни півдня Європи, які переконують, що потребують грошей на погашення наслідків економічної кризи та кризи в Єврозоні. І, природно, ці держави тягнуть мотузку в свій кінець. Єврокомісія змушена примирити дві протилежні думки. Проте, тут ще доходить Європарламент, який у свою чергу є великим прихильником збільшення бюджету Євроспільноти. А тому наступні місяці переговорів будуть дуже складними.
Кшиштоф Кокощинський звернув увагу, що в політиці згуртованості важливими є критерії надання грошей, і тут назвати можна вже не лише рівень ВВП, але й питання пов’язані з інтеграцією мігрантів та, наприклад, рівень безробіття. Конфлікт, як вказує експерт, розгортатиметься на лінії північ-південь:
К.К.: Тобто, детальніше, між тими, хто схочуть скорочувати витрати, як Голландія, Фінляндія, частково Німеччина, і тими, які хочуть збільшення видатків, тобто, в першу чергу: Греція, Іспанія, але можна підозрювати, що й Франція, яка, можливо, не однозначно висловиться на підтримку країн півдня, але, напевно, буде до них прихильною.
Польща, яка критично оцінила план нового бюджету Євроспільноти, теж може розраховувати на союзників, – підкреслює експерт з європейських питань:
К.К.: Напевно, Угорщина буде скептичною щодо того, аби пов’язувати гроші з політики згуртованості з будь-якими цінностями, ідеями та політикою щодо біженців. Тут позиція Будапешта чітка, і, особливо в питанні біженців, прем’єр-міністр Орбан не буде схильним, щоб змінити думку. Нашим союзником, особливо щодо сільськогосподарської політики, може стати Франція. Натомість, що стосується інших країн, як Румунія та Болгарія, наприклад, тут виникає питання, на що вони розраховують, і чи вдасться Польщі збудувати коаліцію.
У новому бюджеті, крім Польщі, втратять також інші країни Центрально-Східної Європи, зокрема Чехія, Словаччина, Угорщина та країни Балтії. Серед нових країн-членів ЄС – Варшава, однак, залишатиметься найбільшим бенефіціаром фондів згуртованості.
Л.І.