Цими днями Міністерство закордонних справ Польщі повідомило, що після інтенсивних переговорів із Данією узгоджено кордон між країнами на Балтійському морі. Як виявляється, ця подія має важливе значення в контексті будівництва газопроводу Baltic Pipe, що повинен з’єднати газотранспортні системи Данії і Польщі, і який буде здатний транспортувати до Польщі 10 мільярдів кубометрів природного газу щорічно.
А детальніше питання Baltic Pipe обговоримо з гостею Польського радіо, експертом порталу Biznes Alert і політично-суспільно-економічного видання «Tygodnik Solidarność» Тересою Вуйцік. Те, що дотепер Польща весь час мала неврегульований морський кордон із Данією, було для громадської думки над Віслою неабиякою несподіванкою.
Т.В.: Щоб бути точним, ідеться про межі територіальних вод Польщі і Данії. Це для поляків має остільки суттєве значення, що через цю територію, яка становить понад 3,5 тисячі квадратних метрів, пролягатиме газопровід Baltic Pipe. Тут будуть прокладені труби, щодо яких і поляки, і данці покладають великі надії.
Будівництво газопроводу Baltic Pipe, – це річ стратегічного значення не лише в економічному, але й геополітичному вимірі, отже, вихідна точка для порозуміння між Польщею і Данією була дуже сильна. Польща переконує, що компромісу вдалося досягти без перешкод, тобто Варшава не була змушена поступатися Данії.
Т.В.: Це, дійсно таки, правда. У закордонній англомовній пресі я розшукала інформацію на цю тему, і всі ці ЗМІ одноголосно заявили, що в цьому питанні, з боку Польщі, не було необхідності поступатися. Тут обидві сторони зацікавлені успішною реалізацією цієї інвестиції, тому перепон ніяких не було.
Чи питання неврегульованого кордону територіальних вод між Польщею та Данією було найбільшою перешкодою в будівництві Baltic Pipe?
Т.В.: Так, тому що це питання стосувалося всіх документів, необхідних для започаткування практичної реалізації цього проекту, тобто, елементарно, прокладення труб. Звичайно, з правової точки зору, реалізація інвестиції не була під загрозою. Міжнародна угода про будівництво Baltic Pipe між Польщею і Данією включала тимчасове рішення, яке дозволяло прокладення цього газопроводу навіть за відсутності врегелювання цього питання. Проте, коли в нас є вибір, завжди краще мати вирішені всі питання, ніж базувати на якихось тимчасових угодах.
Що стосується графіка робіт, він доволі таки напружений. Як відомо, за планом, Польська нафтогазова компанія PGNiG має почати використовувати трубопровід 2022 року. Чи, на ваш погляд, вдасться своєчасно реалізувати ці плани?
Т.В.: Я думаю, що так, оскільки дуже точно визначено окремі фази будівництва, також включаючи різного роду міжнародні адміністративні дії. І, переглядаючи всі матеріали стосовно Baltic Pipe, я не натрапила на жодну інформацію, яка вказувала б на будь-які запізнення. Отже, не треба панікувати з приводу того факту, що дотеперішня довгострокова угода на постачання газу до Польщі закінчується у 2022 році, а Baltic Pipe, за планом, має бути готовим до запуску в жовтні 2022 року. Є в запасі два місяці, це багато часу. А по-друге, у випадку такої необхідності завжди є можливість придбати газ на спотовому ринку, і це не конче має бути російський газ, це може бути, наприклад, газ із Голландії. Так чи інакше, тут існують різні варіанти, тим паче, що в нас є ще чорити роки. До цього часу наш газопорт імені Лєха Качинського розбудують до семи з половиною мільярда кубометрів у рік, отже, можливості є.
Що нині є найбільшою проблемою в реалізації цієї інвестиції, чи в цьому питанні є якісь сумніви?
Т.В.: У цьому питанні ніщо не викликає запитань, графік робіт розпланований дуже професійно і він забезпечується з різних сторін, тобто я не бачу ніяких загроз. Було питання розмежування територіальних вод Польщі і Данії, – це питання вирішено.
Отже, повертаючись до російського газу. Нагадаймо, до кінця жовтня 2022 року реалізація інвестиції Baltic Pipe буде завершена. Два місяці пізніше закінчується угода на постачання газу з Росії. Уряд Польщі категорично заявляє, що не береться до уваги можливість продовження Ямальської угоди, але водночас, коли говорити про якісь менші закупівлі – то в цьому питанні ми відкриті.
Т.В.: Якщо це буде вигідно, якщо нам запропонують привабливу ціну, а закупівлі будуть гнучкими, тобто на спотовому ринку, – тоді я не бачу ніяких загроз від російського газу. Тут основна загроза в тому, хто продає цей газ, якщо б Ґазпром вирішив поводитися як нормальний ринковий гравець, тоді, на мій погляд, немає ніяких протипоказань, щоб придбати від нього навіть й один мільярд тонн.
Baltic Pipe – це також можливість для інших країн, які в майбутньому могли б користати з газу, який за посередництвом цього газопроводу надходитиме до Польщі. Тут йдеться і про ширшу газову стратегію, і про оголошення тарифних планів для клієнтів.
Т.В.: На мій погляд, це очевидна річ, що партнери будуть зацікавлені майбутніми контрактами, але треба врахувати той факт, що інвестиція буде закінчена за чотири роки. Отже, нині важко укладати такі контракти. Американці, які вже торгують своїм скрапленим газом, першу довгострокову угоду уклали з Польщею у вересні поточного року. Тим часом, скраплений газ з’явився на американському ринку добрих десять років тому. Натомість, що стосується питання енергетичної політики, Міністерство енергії ось-ось матиме готовий проект енергетичного плану, в якому Baltic Pipe та польська газова політика займатимуть основні місця.
PR24/Л.І.