«Rzeczpospolita» про «найбільшу брехню ХХ століття»

У п’ятницю, 13 квітня, польські газети багато місця присвячують тематиці Катині – адже сьогодні відзначають День пам’яті жертв Катинської трагедії.

«Rzeczpospolita» на шпальтах звертається до історії «найбільшої брехні ХХ століття» – так справу Катині назвали журналісти видання. Вони з сумом констатують, що ця брехня через політику російської влади триває донині – Москва не хоче переказати Варшаві весь комплекс документації НКВС з 1940-х років. Газета також аналізує причини появи публікації у виданні «Московскіє новості», згідно з якою нібито вже відомо, що Трибунал з прав людини у Стразбурзі визнає російську сторону невинною у справі позову родичів жертв Катинської трагедії проти Російської держави. Посилаючись на джерела у Міністерстві закордонних справ Польщі, «Rzeczpospolita» вважає цю статтю добрим знаком – вдаючися до дезинформації, російська сторона намагається вплинути на суд, який прийняв сторону Катинських родин.

«Gazeta Wyborcza» досліджує питання – ким є «люд смоленський»? Саме так польска преса охрестила прибічників версії, що авіакатастрофа, яка сталася під Смоленськом 10 квітня 2010 року, в якій загинув президент Лех Качинський, є спланованим заходом російської влади. Розібратися у ситуації виданню допомагає політолог Радослав Марковський, котрий відповідальність за створення «смоленського люду» та культивування агресії всередині цієї групи покладає на партію Право і справедливість та персонально на її лідера Ярослава Качинського. «Проблема Права і справедливості не в тому, що воно критикує економічну чи соціальну політику уряду, що було би зрозуміле і є обов’язком опозиції, а в тому, що воно вдаряє у самі підвалини демократії в державі», – констатує експерт. Марковський застерігає, що подальша експлуатація теорії змови та гра на незадоволенні людей з політики тепершнього уряду може рано чи пізно привести до вуличних заворушень.

«Вплив уряду на вирішення демографічних проблем значно переоцінюють, тоді як основна причина, з якої польки не хочуть народжувати дітей, це не брак грошей, а зміна ієрархії суспільних цінностей», – пише Анджей Андрисяк у щоденній газеті «Dziennik Gazeta Prawna». Журналіст аналізує політику підтримки родини в різних європейських країнах і приходить до висновку, що довші декретні відпустки та великі виплати на дітей не гарантують зростання народжуваності. Звертаючись до економічної статистики, автор стверджує, що сучасні поляки мають набагато вищий рівень життя, ніж за часів комунізму, тому пояснювати їх небажання мати дітей браком коштів – це відмовка. Справжні причини ж, на його думку, полягають у тому, що молоді люди все більше цінують самореалізацію та матеріальні блага, натомість мати дітей стає... непрестижним! Тому держава має сприяти тому, аби люди хотіли народжувати дітей, а не відкупатися від них черговими бонусами.

О.Б.