Поляки нічим не задоволені: ані економікою, ані урядом, ані Обамою, ані НАТО. Єдине, що хоч трохи подобається мешканцям країни над Віслою – це Об’єднана Європа. Такі висновки можна зробити на основі результатів опитування, проведеного German Marshall Fund.
Щороку американська організація German Marshall Fund проводить у майже 30 країнах світу опитування, пов’язане з симпатіями їх мешканців до Сполучених Штатів та американської політики, а також до міжнародних організацій і локальних політичних лідерів. Як виникає з цьогорічного рапорту, поляки почуваються все більш пригніченими через світову економічну кризу, не довіряють своєму урядові та його реформам. Ставлення до Америки та її глобального лідерства трохи покращилося порівняно з минулим роком, проте досі не є високим. Позитивні асоціації викликає Європейський Союз, але не всі елементи його діяльності.
Що полякам подобається в Об’єднаній Європі, а що варто було б змінити – розповідає директор польського відділу Фонду Маршала Міхал Барановський:
– Передусім поляки дуже позитивно оцінюють членство Польщі в Євросоюзі, переважно у контексті економічної ситуації. Вважають, що ЄС добре впливає на економіку їхньої країни, також добре відгукуються про зусилля очільників ЄС направлені на боротьбу зі світовою економічною кризою. Ентузіазм викликає роль Євросоюзу у вирішенні міжнародних проблем. Натомість багато скепсису та незадоволення з’являється, коли треба оцінити перспективи приєднання Польщі до Єврозони. Абсолютна більшість поляків вважає, що запровадження єдиної євровалюти негативно позначиться на розвиткові польської економіки. Але це зрештою відповідає тим настроям, які існують у країнах Єврозони, за виключенням хіба що Німеччини та Словаччини. Також поляки, коли ми запитали їх про сценарії розвитку ЄС, виступають проти глибшої інтеграції у галузі спільного бюджетного регулювання. Вони хочуть, аби й надалі Варшава, а не Брюссель вирішувала, як має виглядати національний бюджет.
Важлива частина дослідження присвячена підтримці Сполучених Штатів та їх президента Барака Обами у світі. Як виявилося, у 2013-му році вона знизилася:
– В Європі підтримка для президента Обами знижується. В деяких країнах це стрімке падіння рейтингу: у Франції на 12%, а Іспанії на 8. Польща, мабуть, є єдиною країною Старого Світу, де підтримка американського президента зросла, і то значно – на 11%. Зараз вона становить 18%. Це повернення до старої тенденції. Два роки тому ми зауважили, що підтримка американського лідера у країні над Віслою зменшилася аж на 16%, але це, можна так сказати, був виняток. Взагалі рівень симпатій до Америки в Польщі є доволі стабільним і не стрибає так, як в країнах Західної Європи. Коли Обаму тільки обрали президентом восени 2008 року, рейтинг американського президента в ЄС дуже зріс. Наприклад, тоді у Німеччині він підскочив з 12% до 92% підтримки. У Польщі ж ця підтримка зростала, але не так динамічно, я би навіть сказав – більш раціонально. Зараз польський показник довіри до США є нижчим від середнього європейського, але є більш сталим.
Важливою частиною опитування Фонду Маршала протягом останніх років є блок присвячений світовій економічній кризі. Респондентів питають як про реакцію на кризу у їхній країні, так і про міжнародні аспекти рецесії:
– Ми розпитуємо людей про кризу та її вплив і на їхній особистий досвід, і на політику держави, і на весь Європейський Союз. У першу чергу помічаємо, що абсолютна більшість респондентів у всіх країнах досі відчуває сильний вплив кризи на їх власний добробут. У всіх країнах, окрім Німеччини та Швеції, понад половина респондентів відповідала, що відчуває наслідки економічної кризи у своєму житті чи житті своєї родини. До речі, у 2013-му набагато більше людей визнали, що криза впливає на їх повсякденність, ніж це було у 2009-му. Ми також питали, хто на Вашу думку найкраще радить собі з наслідками кризи. І в Польщі, і в інших європейських країнах лідером рейтингу є канцлер Німеччини Ангела Меркель. Найвищим рівень її популярності є в рідній Німеччині та країнах Північної Європи, а також в Голландії. У Польщі її зусилля у боротьбі з кризою оцінюють більш-менш на тому самому рівні, на якому й політику Єврокомісії у цьому ж питанні.
Міхал Барановський вже не вперше презентує рапорт German Marshall Fund, однак у результатах цьогорічного дослідження є речі, які його здивували:
– Я, звісно, аналізую ці рапорти протягом доволі довгого часу, але цього року хотів би підкреслити одну річ, над якою треба серйозно подумати. Це питання, котре другий рік поспіль фігурує в наших анкетах, а саме: чи громадяни західних країн надають перевагу демократії чи стабільності у країнах Близького Сходу. Під демократією ми розуміємо певний процес, який може бути пов’язаний з більш або менш стабільними періодами, навіть часами з приходом до влади авторитарних лідерів. Так от, у Західній Європі, Центральній Європі та Сполучених Штатах більшість громадян виступають за демократію, а не за існуючу стабільність. Тільки Польща, Словаччина та Румунія є країнами, де більшість респондентів надають перевагу стабілізації. Людей які обирали збереження існуючого порядку на Близькому Сході є на 15% більше, ніж прихильників змін. Я не можу зараз пояснити, звідки така позиція. На цю тему ми говорили під час багатьох дебатів, які проводили останніми тижнями перед презентацією результатів дослідження. Але над цим варто задуматися самим полякам. На міжнародній арені Польща представляє себе як країна, котра послідовно будує демократичний лад і може навіть поділитися своїм досвідом у цій сфері з іншими країнами. Хоча, можу висловити припущення, такий підхід поляки демонструють саме до регіону Близького Сходу. Іншою була би відповідь, якщо б ми запитали про Україну чи Молдову, або решту країн Східного партнерства. Але наразі в анкеті такої графи немає.
З інших цікавих фактів, які можна дізнатися з цьогорічного рапорту Фонду Маршала: поляки все менше хочуть говорити про політику, лише 11% респондентів часто звертаються до політичних тем у розмовах з близькими та друзями. 75% мешканців країни над Віслою не задоволені політикою уряду Дональда Туска, тоді як середньоєвропейський показник підтримки урядової політики – 62%. 70% вважають, що Польща не повинна брати участь у інтервенції до Сирії, якщо б виникла така потреба. Але 41% підтримує подібну кампанію в Ірані, якщо б вона мала протидіяти розробці ядерної зброї.
Redakcja Polska PRdZ/О.Б.