Коли східні християни входять у період Різдвяних свят - вірні західного обряду святкувати продовжують. Починаємо колядкою «Тиха Ніч» у виконанні польсько-українсько-лемківського гурту «LemON». Гурт співає трьома мовами, бо ж з носіїв цих мов складається. Сама назва натякає на етнокультурне закорінення гурту: «Лем» - тобто Лемківщина, та «on» - увімкнути (бажано, на повну гучність). Колядку «Тиха ніч», її лемківський варіант, знайдемо в альбомі «Зимовий етюд». «Тиха ніч» була створена на католицький Святвечір 1818 року, її текст написав вікарний поет церкви святого Миколая в австрійському селі під Зальцбурґом, а музику – органіст цієї ж церкви. Прем’єра колядки відбулася цього ж року, на врочистій різдвяній месі. Пісня душе швидко набула популярності, і дуже швидко забуто її авторів, поета Йозефа Мора та композитора Франца Ґрубера. Колядку перекладено на понад триста мов та діалектів світу, вона належить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, тож і ми слухаємо «Тиху ніч».
Шостого січня, тобто коли греко-католики та православні сідають за святвечірній стіл, споживають пісні страви (у багатьох сім’ях їх традиційно – 12, стільки, скільки було апостолів і скільки місяців має рік) й чекають першої зірки, щоб заколядувати.... цього дня римо-католики теж святкують – шостого січня ж свято Трьох Царів (або Богоявлення). Царі, або ж волхви чи маги... їх звали Каспар, Мельхіор і Бальтазар... йдучи за Віфлеємською зіркою, знайшли маленького Ісуса Христа. Як пише Євангеліє від святого Матвія, царі принесли немовляті дари – золото, ладан та мирру. І саме цю подію згадують поляки шостого січня.
Вулицями польських міст проходять процесії Трьох царів, з переодягненими акторами, і (як без цього) дарами, співами і колядками.
Одна з найпопулярніших процесій традиційно відбувається у Кракові. Участь в ній взяли кількасот тисяч мешканців міста, а ще перед початком процесії Кшиштоф Махачак з Фонду Каспара, Мельхіора і Бальтазара, організатор події, говорив, що цьогоріч вперше царі не пройшли процесією через усе місто, а проїхали...
- Вони будуть їхати спеціальними, електричними автомобілями - це дуже екологічно! Автомобілі стилізовавно на двадцяті роки минулого століття, вони виглядають фантастично, це кабріолети. А троє царів в них стоятимуть, щоб кожен міг роздивитися і Каспара, і Мельхіора, і Бальтазара.
Такі або дуже схожі процесії з обов’язковими героями – трьома царями - відбулися у 560 місцевостях по всій Польщі. Гасло ходи було цього року «Мир та добро».
Як каже Барбара Тшецяк з Фонду процесія трьох царів, гасло вибрано не випадково – адже нині світові найбільше потрібні ці дві цінності – мир і добро. Хода у Варшаві почалася від того, що її учасники нагадали про драму мешканців сирійського міста Алеппо. Змінено теж колядку, яка розпочала святкування, - говорить Барбара Тшецяк:
- Ми вирішили підтримати акцію польської гумантірної організації «Карітас». Це акція «Сім’я – сім’ї». Зазвичай наша хода Трьох Царів у Варшаві починалася від колядки «Мудреці світу», яка асоціюється зі святом Трьох царів. Але цьогоріч ми вирішили змінити цю традицію. І першою прозвучала колядка «Малесенький Ісус», її виконала Віолетта Бжезінська. А в цій сучасній версії колядки «Малесенький Ісус» звучить розповідь про трагізм ситуації сирійців.
Текст цієї осучасненої колядки можна перекласти так:
«Десь на Сході війна,
У цю темну годину ані дому, ні надії не має сирійська родина
Втікають діти з воєнної завірюхи
А хто виживе – сховає голову у цьому великому
Дивному
Світі»
Цю колядку побачили в Інтернеті 15 мільйонів поляків. Речник «Карітас Польща» Павел Кенска каже, що колядка з’явилася 24 грудня, у католицький Святвечір.
- «Колядка сирійських та польських сімей» говорить про те, що у світі є багато родин, котрим потрібна допомога, їхня ситуація – скрутна і безнадійна... Ми, коли сідаємо за святвечірній стіл, маємо на цьому столі за традицією порожню тарілку – для непрошеного гостя. І саме на це місце можемо запросити сирійську родину. Це не тільки символ. У багатьох польських сім’ях цьогоріч на порожніх тарілках лежали аркуші паперу з написаними на них іменами сирійців, котрим ці родини допомогли фінансово. Цю колядку багато поляків співало під час Різдвяних свят.
Програма «Сім’я – сім’ї», які організувало «Карітас Польща», закликає поляків по-християнськи допомогати своїм ближнім, навіть якщо вони дуже-дуже далеко:
- Ця програма покликана не тільки допомагати сирійським родинам, але теж усвідомлювати поляків – що відбувається у цій країні. Якщо ми маємо сім’ю, котрій хочемо допомогти, знаємо імена цих людей – те, що там відбувається стає для нас ближчим, персоніфікованим. У цьому полягає наша ідея – щоб ми колись могли самі собі сказати: так, я знав про це, я відгукнувся, мене це зачепило за серце. І поляки дуже охоче допомагають.
Досі підтримку в рамках програми «Сім’я – сім’ї» отримала понад 1100 сирійських родин.
Оригінальний текст колядки «Маленький Ісус» є не менш зворушливий. Він розповідає про те, що новонароджений Ісус лежить на сіні у яслах, йому холодно, а матері його, Марії, крається серце від болю, тому що вона, злиденна, не має ані подушки, ні ковдри, щоб зігріти своє дитя... Походження цієї пісні важко встановити через численну кількість варіантів тексту. Вперше його друкована версія з’явилася у збірнику релігійних пісень з 18-го сторіччя та в рукописах жіночого монашого ордену Кармелітанок.
Лейтмотивом цьогорічної ходи Трьох Царів стала повага до людини, світу та природи – говорить Йолянта Скварек з Фонду процесії Трьох Царів. Як каже, сценарій заходу перегукується з біблійною історією:
- Троє Царів, котрі прийшли до ясел з Ісусом – такі ясла ми споруджуємо у Варшаві щороку – споглядають на всю історію людства, від моменту його створення, тобто вони бачили і Райський сад, і гармонійне життя в ньому перших людей... А потім – історія спокуси, людської слабкості й вигнання з Едему. Ми хотіли показати, що історія спасіння почалася не від моменту благовіщення і згодом – народження Ісуса Христа, а набагато раніше – ще тоді, коли Господь Бог створив людину.
Тож і Різдво, і Свято трьох царів – це радість та надія... а ще – щедрість. Щедрість подарунків та людських сердець. Тому на завершення я вибрала «Щедрика» у виконанні вже знайомого вам гурту «LemON».
Запрошую послухати звуковий файл передачі
Яна Стемпнєвич