Польща допомагає дуже різним державам, і на різних континентах. Тобто, допомога з Польщі надається вже не тільки країнам близько розташованим, але вона йде також до Кенії чи в Палестину. Чи, з фінансової точки зору, Польща, дійсно, спроможна допомагати іншим?
Йоанна Стахира: Так, ми іноді також зустрічаємося з такими запитаннями, чи справді Польща є вже настільки розвинутою та багатою країною, що повинна поділитися своїми ресурсами з іншими. Я переконана, що саме так і є. Ми повинні пам’ятати, що в складний для нас час, тридцять років тому, нас також підтримували, нам допомагали. Протягом оцих останніх тридцяти років ми зробили величезний крок уперед. А отже, тепер настав час, щоб ми поділилися нашими знаннями та нашим досвідом. Треба знати, що дуже часто проекти допомоги, окрім фінансового виміру, мають ще одну вагому складову частину – досвід. Тому ми, в першу чергу, ділимося своїми знаннями, вмінням, тим, що в нас, поляків, вийшло. А ми розділяємо цей наш досвід із тими країнами, що знаходяться на більш ранньому етапі розвитку. І вони дуже цінують той факт, що ми готові поділитися з ними нашими знаннями, надати їм допомогу. Крім того, ми – країна-член Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку, Організації Об’єднаних Націй, і в рамках цих міжнародних організацій у нас теж є певні зобов’язання, що пов’язані, наприклад, з діями заради боротьби з бідністю, реалізацією цілей задля сталого розвитку. Завдяки нашій активності ми будуємо сильну позицію нашої країни в цих організаціях. Показуємо, що ми країна гідна довіри, країна, яка готова поділитися своїм досвідом та реально допомогти. Однією з основ нашої діяльності є також гуманітарна допомога, тобто допомога жертвам збройних конфліктів. Тут наше польське суспільство дуже добре розуміє, що людям, які страждають у результаті воєнних дій, треба допомогти.
Чи, на ваш погляд, у Польщі є свідомість масштабів проблем, які наявні, наприклад, у регіоні Близького Сходу, пов’язаних з війною в Сирії та кількістю біженців, які приймають деякі країни. У Польщі наголошується на цих питаннях не так вже й сильно.
Й.С.: Так, справді, поки ми не приглянемося до цієї проблеми ближче, то, фактично, не усвідомлюємо масштабів. Біженці з Сирії, у більшості, втекли до сусідніх країн, до Лівану та Йорданії, тобто, фактично, до бідних країн, у яких відносно невелика кількість населення. Ось, наприклад, до Лівану, населення якого становить приблизно 5 мільйонів, прибули приблизно два мільйони біженців, це так, якби до Польщі прибуло 10 мільйонів. Отже, це вражаючі масштаби. Громади цих країн прийняли цих біженців, і для них це велике навантаження. Тому теж треба наголосити, що наші проекти адресовані і біженцям, які перебувають у цих двох країнах, і громадам, які їх прийняли. Ми стараємося, щоб наші мобільні клініки, які функціонують у Лівані, саме в рамках наших польських проектів, допомагали не лише біженцям, а й місцевим мешканцям, в яких ускладнений доступ до медичної допомоги.
Розкажіть про конкретні проекти. Польща допомагає також Україні. Допомагає пожежникам.
Й.С.: Я мушу сказати, що пожежники – це, так би мовити, чудовий польський «експортний товар». Ми це бачили влітку цього року під час страхітливих пожеж у Швеції, в країнах, що розвиваються, тобто в Україні, Грузії, але й у Кенії. Раніше польські пожежники були в Ефіопії, а можливо, незабаром відбудуть до Танзанії. Наші вогнеборці проводять навчання для пожежників цих країн, там на місцях, але й допомагають їм при створенні інституційної спроможності. Ось, для прикладу, в Кенії створюється навчальний центр пожежної служби, раніше там було створено осередок для пожежників, де вони проводять чергування. А ще раніше тамтешні пожежники отримали високоякісне протипожежне обладнання від інших донорів, з інших країн. Проте, виникла проблема, бо вони не знали, як цим обладнанням скористатися. І пожежники з Польщі, в рамках проекту Польського центру міжнародної допомоги, провели для них навчання, і водночас зміцнили їхній моральний дух. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки складна робота пожежників у Кенії. У Польщі пожежник – це професія великої суспільної довіри та поваги. У Кенії ж пожежників, які прибували на місце пожежі без необхідного обладнання, нерідко тоді, коли вже все згоріло, місцеві закидали камінням та зневажали. Завдяки нашому проектові, цих пожежників визнали, їх тепер поважають.
Тобто, механізм такий, що грошей не роздають, а створюються відповідні структури, вдосконалюються вміння, коротко кажучи – йде інвестиція в людський капітал.
Й.С.: Саме так. На мій погляд, власне, такий підхід важливий з двох причин. По-перше, ефекти від таких проектів результативніші, допомога не проїдається, бо ж це інвестиція, людина вдосконалює свою майстерність. Для нас, як у країнах Східного партнерства, так і в африканських країнах, важливою є реалізація проектів, що стосуються професійного навчання. Усе спрямоване на те, щоб люди отримали вміння і досвід, які їм допоможуть знайти кращу роботу, яка, в свою чергу, дозволить їм гідно жити.
З іншого боку, коли ми говоримо про Африку, той факт, що ці люди будуть добре підготовлені до життя, що у них буде краща освіта (ми також підтримуємо їх у створенні мікропідприємств), – усе це вплине на те, що вони, можливо, не захочуть покидати свою країну, а залишаться на місці, щоб творити, будувати свою державу. Важливо надати перспективу, бо кожна людина потребує перспективи, і кожна людина, назагал, бажає залишитися в своєму середовищі, зі своєю ріднею, друзями. Отже – це така спроба вийти назустріч даній ситуації – вирішити її.
У такому разі, які плани в наступному році, які країни, і які проблеми будете вирішувати?
Й.С.: Наступного року надійдуть ще дві нові країни, які мають пріоритетне значення з точки зору польської співпраці заради розвитку – Ліван та Уганда. На мій погляд, дуже цікавим прикладом є Ліван, тому, що досі цій країні надавали виключно гуманітарну допомогу, ця допомога була масштабною. Ми бачимо потребу піти на крок далі, щоб результат допомоги був довготривалим. Отже, ми реалізуватимемо в Лівані проекти спрямовані на розвиток цієї держави, тобто – це відбудова шкіл. Польща, завдяки нашому осередку в Бейруті, є помітною в секторі захисту навколишнього середовища. Будемо сприяти заходам спрямованим на створення національних парків, заповідників. І це теж такий елемент, що залишиться в цій державі вже після того, як члени польської місії виїдуть, а програма закінчиться.
PR1/Л.І.