Logo Polskiego Radia
Print

Як живеться українкам у Польщі?

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 13.06.2012 14:28
  • Cudzozemki-zony Polakow.mp3
Факт шлюбу з іноземцем, а не зі своїм співгромадянином, часто жінкам тільки ускладнює життя - каже експертка Центру міжнародних відносин

Те, що поляки охоче одружуються з українками чи жінками із Східної Європи – не відкриття. А якщо заглянути до статистичних даних, то побачимо, що майже половина іноземних дружин поляків – це українки. Так, 2003 року польські ЗАГС-и зареєстрували 1031 польсько-український шлюб (що становило 60% усіх мішаних шлюбів у Польщі), 2010 року таких шлюбів було 382 (42% від загальної кількості мішаних подружжів польських громадян з громадянами інших країн). Причому, коли говорити про статевий поділ польсько-українських подружжів, то переважають тут українки (з чоловіками-українцями свою долю пов’язали лічені польки). Причин такої популярності шлюбів поляків з українками шукати не будемо. Пропоную поговорити про те, як українкам у Польщі живеться.

Відповідне дослідження провів Центр міжнародних відносин. А про результати можна було дізнатися на конференції, організованій центром. Як каже доктор Катажина Ґмай, на підставі розмов з іноземками-дружинами поляків, можна було поставити цікаву тезу.

– На підставі зібраного матеріалу, можна поставити тезу, що відбувається якісна зміна цього явища. Я маю враження, що коли говорити про сімейні міграції, які мають традиційний характер і пов’язані найчастіше з тим, що це жінка приїжджає до країни свого чоловіка, то у випадку польсько-українських подружжів (чи польсько-російських і польсько-білоруських) картина починає змінюватися. Жінки стають незалежними учасницями цього процесу. Що я маю на увазі? Українки дедалі частіше приїджають до Польщі не за чоловіком, а скажімо, бо вступили в університет або знайшли у Польщі працю. Буває так, що українки познайомилися зі своїми майбутніми чоловіками за кордоном, де разом вчилися, – каже дослідниця.

Через адаптаційний період у Польщі проходить кожна іноземка – звертає увагу Катажина Ґмай.

– Людина, яка виїжджає з батьківщини, і створює свою сім’ю в іншій країні, втрачає природне оточення – своїх найближчих, друзів, якими «обростала» роками. Ця людина зустрічається у сім’ї з такими ж проблемами, як усі подружжя, але її ситуація – складніша, бо вона «не у себе», – каже дослідниця.

Та й чоловік – вихований в іншій системі цінностей, має інший культурно-цивілізаційний досвід, – додає Татьяна Бусиґіна з Росії, дослідниця з Варшавського університету, учасниця конференції присвяченої інтеграції іноземок-дружин польських громадян. Татьяна досліджує польсько-російські подружжя і каже, що саме досвід є головною перешкодою у спілкуванні.

– Це передусім різниця на рівні індивідуалізм – колективізм. Ця, умовно кажучи, російська система сфокусована на колективізм, тобто на «ми», польська система – зосереджується на індивідуалізмі, тобто на «я». Усі дії людини від імені і задля власного «я» оцінюють у Польщі позитивно. Інша цінність польської системи – це незалежність. І ще один елемент – етикет і поведінка згідно з правилами етикету. Часто люди з пост-радянського простору таку поведінку називають нещирою. А для поляків наша відвертість і щирість – це втручання у не свої справи або навіть брак виховання, – каже дослідниця.

Часто шлюб з поляком тільки ускладнює життя – каже Катажина Ґмай.

– Факт шлюбу з іноземцем, а не зі своїм співгромадянином, часто жінкам тільки ускладнює життя. Це вже не стереотипне бачення – мовляв вийти заміж за іноземця означає покращити свій суспільний статус... Досить часто це означає регрес у професійній крар’єрі. Або цей шлюб з поляком нічого не змінює – українка, яка закінчила у Польщі університет, знайшла добре платну працю, настільки добре «вкоренилася» у Польщі, що цей шлюб з поляком нічого не змінював у її житті, не покращував, не відкривав доступу до ринку праці і так далі. Єдина зміна – у особистій сфері, – каже дослідниця.

Тим часом, у суспільній свідомості поляків часто функціонує стереотип – бідна українка вийшла заміж за доброго поляка. Такий стереотип підверджуть навіть серіали – каже Катажина Ґмай.

– Ці герої, які з’являються у серіалах, замість того, щоб змінювати, підтверджують стереотипи, які вже існують. У випадку жінок часто з’являється така сюжетна лінія, що вони виходять заміж за поляка. А контекст і характер такі: яке щастя її зустріло! Шляхетний поляк вирішив допомогти бідній іноземці, одружився з нею, витягнув її з проблем, врятував здоров’я її дитини... – каже дослідниця.

Тому на думку Катажина Ґмай варто вже сьогодні поставити запитання...

– Ми вже сьогодні повинні перед собою поставити запитання: чим є польський народ? Для кого Польща повинна стати домівкою? Думаю, що нам потрібна така дискусія. Адже іммігранти будуть завжди так само, як поляки – іммігрантами в інших країнах. Тож чи іммігранти завжди будуть у нашій країні чужими, чи стануть її частиною і включаться у громадяське життя? Про це слід говорити, – каже дослідниця.

Додам, що багато залежить від самих іноземок – в якій ролі вони себе у Польщі бачать.

Запрошую послухати звуковий файл

Яна Стемпнєвич



Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти