У часі між переглядом півфінальних матчів Євро-2012 у Донецьку та Варшаві, Україна відсвяткувала 16-ту річницю Конституції. Основний Закон був ухвалений Верховною Радою 28 червня 1996 року. Конституція закріплювала верховенство права в молодій незалежній державі, окреслювала основні компетенції трьох гілок влади та права і свободи громадян. Її ухвалення добре сприйняли і в Європі, і в усьому світі.
В 16 років громадяни України отримують паспорт, перепустку в доросле життя. А от чи стала українська Конституція перепусткою в Євросоюз? Київ підкреслює свою відданість ідеї євроінтеграції, але чи змінюється українське право в європейському напрямку? Для Європейської Комісії питання достосування національного законодавства країни, яка прагне стати членом ЄС, до європейського, є не менш істотним, ніж підписання угоди про асоціацію.
Так зване євросоюзне право почало формуватися ще у 1950-х роках, і включає в себе декілька десятків міжнародних трактатів та конвенцій, які регулюють переважно фінансові та господарські питання, а також рішення Європейського Трибуналу Справедливості та постанови прийняті Європейською Радою з конкретних питань. Право ЄС не завжди має характер директив, а може функціонувати й у вигляді рекомендацій.
Польща, перед тим як стати членом Євросоюзу 1 травня 2004 року, пройшла через низку складних реформ, які мали привести національне законодавство у відповідність з європейським правом. Цей процес тривав понад 10 років.
Ще в 1993 році була розгорнута урядова «Програма діяльності, яка достосує польську економіку та правову систему до вимог Євросоюзу». В ній серед найбільших користей, які країна отримає після приєднання до ЄС, називалися імпульс до економічного розвитку та підвищення матеріального добробуту громадян, натомість першою вимогою, аби цього досягнути – «результативне і термінове достосування польського права до вимог, які панують в ЄС». Вже на другому місці стояв пошук коштів на забезпечення процесів трансформації економіки.
Першочерговим завданням було запровадження до національного законодавства норм, які пов’язані з функціонуванням системи спільного ринку. Основа ЄС – це економічний пакт, отже пріоритетом є уніфікація національних законодавств в галузях захисту підприємництва, трудового права, податкових норм. Отже, відповідні норми мали бути в польських законах. Найбільші зміни торкнулися актів, що регулюють торгівлю, сільське господарство, транспортну політику, конкуренцію, монетарну політику, візові та імміграційні питання.
Після цього протягом п’яти років реалізувався «Національний план підготовки Польщі до членства в ЄС», в якому наголос був покладений власне на реформі адміністративного, трудового та фінансового права. Питаннями, які у самій Польщі викликали найбільше дебатів, стали реформи земельного права, втім питання продажу землі іноземцям, екологічному праві – з приводу штрафів для підприємців, які не дотримуються стандартів виробництва, нормах, які регулюють міжнародну торгівлю. Як найбільш позитивні самі поляки оцінили зміни, які сталися в сфері охорони прав споживачів.
Тетяна Монтян (Фото: Facebook)
Чи українські реформи встигають за деклараціями влади про шлях до Європи? «Якісь кроки у бік Європи, і то дуже маленькі, можемо побачити в українському законодавстві лише останнім часом», – говорить відома правозахисниця та публіцистка Тетяна Монтян.
– Розпочалася реформа реєстрації майнових прав, яку треба було провести ще 20 років тому. І щойно розпочалася реформа механізму прийняття колективних рішень у справі спільного неподільного майна, зокрема багатоквартирних будинків. До того протягом 20 років нічого не робилося з галузі реєстрації майнових прав. У підсумку – Світовий Банк констатував, що у нас формалізовано лише 10% майна. Майнові відносини, основа будь-якого цивілізованого суспільства, залишилися поза увагою наших законодавців.
На думку Тетяни Монтян, важко назвати галузь права в Україні, яка б не вимагала реформ. В першу чергу – реформ вимагає приватне право, яке безпосередньо впливає на життя кожного громадянина.
– Щодо житлового права, це: механізми створення квартирних товариств, їх функціонування, і взагалі механізм прийняття рішень щодо спільного неподільного майна будь-якого рівня, починаючи від багатоквартирних будинків і закінчуючи майном територіальних громад. У нас таких механізмів немає. Щодо трудового права: зараз йдуть шалені дебати щодо Трудового кодексу, але який би досконалий кодекс не прийняли, з українською судовою системою не допоможе ніякий кодекс.
В Україні часто сперечаються довкола конституційної реформи, яка то впроваджує до життя, то скасовує певні норми Конституції. Хоча – переконує юрист – вага цього питання переоцінена.
– Конституція може бути якою завгодно. Питання в тому, чи дійсно вона буде виконуватися. Насправді: прекрасно функціонують і модель парламентської республіки, і президентської республіки, і парламентсько-президентської. Проблема не в методах, а в елітах – чи вони сприймають правила гри, чи готові їх дотримуватися? В Україні яку Конституцію не напиши. Все одно діє правило «переможець отримує все». А переможений сидить в Качанівці та скаржиться Європі, як його сильно образили. Ніхто не намагається змінити самі правила гри на більш справедливі. Кожен переписує під себе, в надії, що буде переможцем. Ось уся конституційна реформа!
Не всі реформи законодавства у Польщі були завершені до 2004 року, коли Варшава приєдналася до ЄС. За деякими пунктами Польща вкладалася у графік, за деякими були надані відстрочки. Проте Єврокомісія оцінила поступи Варшави і дала перспективу членства в ЄС. Якщо подивитися на комплекс документів, які довелося адаптувати та ухвалити – їх дійсно дуже багато, і вони вимагають принаймні 2-3 років для запровадження в життя.
Але не всі зміни права вимагали довгих консультацій та багатьох голосувань. Деякі прості ухвали полегшували життя громадян. Наприклад, Польща визнала всі дипломи та наукові ступені, отримані в інших країнах ЄС. Запровадження подібної норми в Україні вже сьогодні полегшило би життя багатьом студентам та молодим спеціалістам, які планують повернутися додому і хочуть знайти працю. Україна ще має шанс привести своє законодавство у згідність з європейськими нормами. Головне – реальна зацікавленість результатом.
Олена Бабакова