Мирні протести проти прийняття Верховною Радою законів, які обмежують громадянські свободи українців у неконституційний спосіб, та їхнє підписання Віктором Януковичем, переросли в активну фазу протистояння народу з владою. Нехтування останньою думкою народу та бездіяльність опозиції в мирному протистоянні, дало початок дуже небезпечним тенденціям в Україні.
Протестувальники вирішили перейти до більш радикальних методів. У Києві біля стадіону Динамо ім. В. Лобановського на вулиці Грушевського кілька днів тривали серйозні сутички між протестувальниками та численними загонами міліції. Обидві сторони конфлікту заявляють про велику кількість різного роду поранень та калічень. Майдан стверджує вже про понад тисячу поранених зі свого боку на вулиці Грушевського. МВС заявляє про майже 200 поранених.
«Такої напруженої ситуації в Україні ще не було, – оцінює напруження польський політолог та викладач Поморської академії у Слупську, Петро Андрусечко. – Ми бачимо конфронтацію, яка вже давно вийшла за межі нормального політичного конфлікту».
Поступають повідомлення з різних джерел в Інтернеті, зокрема від журналістів та звичайних людей, про присутність на вулицях Києва великої кількості так званих «тітушок» – хлопців спортивної зовнішності, яких, на переконання протестувальників, влада звозить до столиці за гроші, аби створювати провокації та бити і залякувати активістів Майдану. В соціальних мережах з’являється інформація про побиття або викрадення активістів Майдану.
Від куль та гранат бійців «Беркуту» сильно постраждали також українські журналісти. За дні сутичок, було поранено вже 32 працівники українських ЗМІ. Журналіст «Радіо Свобода» у Києві Дмитро Баркар каже, що «це навіть небезпечніше, ніж на війні». Він дотепер не розуміє причини дій Беркуту. Розповідає, що «він та його напарник, робили трансляцію з місця подій на Грушевського. Коли трохи наблизились до правоохоронців, були схоплені бійцями спецзагону «Беркут» і жорстоко побиті. Зі словами: «Вас усіх треба повбивати!», їх обох понесли до автозаку. По дорозі кожен із бійців, який траплявся, сильно бив ногою або кийком по різних частинах тіла», – каже Дмитро. Не допомогли навіть вигуки про те, що «вони є представниками преси», а окрім того шоломи з написами «Преса», які беркутівці розтрощили на їхніх головах, а також посвідчення працівників медіа.
Також з багатьох джерел надходять повідомлення про численні випадки використання фізичного насильства та залякування студентів, серед яких найбільш кричущим є інформація про жорстоке побиття та викрадення 20-ого січня 6 студентів київського Університету кіно, театру і драматургії ім. Карпенка-Карого. Як стало відомо, хлопці мирно поверталися зранку з Майдану і, за словами студентських активістів «не брали участі у заворушеннях на Грушевського. Їх просто скрутили і силою погрузили до кількох авто невідомі люди в цивільному одязі і відвезли до одного з відділків міліції», – каже одна з активісток Студентської координаційної ради у Києві (СКР).
За словами активістів студенстької організації, «хлопцям погрожували тортурами і змушували підписати зізнання, що вони є учасниками заворушень на вулиці Грушевського». Пізніше, стало відомо, що їх без доказів та слідства перевезли в одне із СІЗО Києва. Побитим не дозволяли надати навіть медичної допомоги, не пускали лікарів. «Їм намагаються інкримінувати 294 статтю ККУ ч. 2, а це – 15 років позбавлення волі за участь в масових заворушеннях. Докази, які начебто має міліція – сфальсифіковані», – стверджують студенти, а справи фабрикуються.
Суспільство стає все більш обуреним, адже стає ясно, що влада почала широко застосовувати репресії проти активних учасників Майдану. За словами дівчини, «студенти об’єднують свої зусилля, аби протистояти свавіллю та реальній фізичній загрозі своїм колегам та знайомим».
«Хоча шанс на успіх переговорів про врегулювання гострої ситуації та пошуку компромісу між владою та опозицію є низьким», – на думку Петра Андрусечка, – «його далі слід намагатися шукати, наскільки це є можливим». «Протестувальникам бракує сильного лідера, який міг би запропонувати конкретний та дієвий план, принаймні на перший час. На це, як кажуть деякі українські політологи, залишилося всього кілька днів. Інакше – ситуація може вийти з-під контролю», – застерігає польський політолог. Він також переконаний, що опозиція вже «переспала» свою можливість висувати Януковичу ультиматими та вимоги, особливо про його відставку. Лідерам Майдану слід було створювати свої альтернативні органи управління. В той самий час, Петро Андрусечко переконаний, що міжнародні санкції можуть вплинути на українську владу.
Отож, ситуація є дуже напруженою, «градус кипіння» у конфронтації суспільства та влади вже дійшов до своєї критичної межі. Одне зрозуміло, українці – терплячий народ. Використання сили у будь-якому разі є неприпустимим. Проте, як відомо, терпінню завжди приходить кінець, якщо не дослухатися до свого народу. Розуму та миру усім.
(Слухайте також аудіо-версію вгорі сторінки)
Т.А.