Насправді масштаби подій, які зараз відбуваються на Майдані, та їхня трагічність нікого не залишають осторонь. Мені не зустрілись люди, які були байдужі до цих подій. Це звісно не означає, що їх немає, але таких поляків треба пошукати.
- Кожен з поляків думає однаково: якщо влада стріляє в неозброєних людей, про що тут думати!? А ми в Польщі дуже чутливі на такі речі, – наголошує Яцек.
Так само мені не зустрілась жодна людина, яка б не була в курсі подій над Дніпром. Власне це не викликає великого здивування, враховуючи потужність інформаційної кампанії, яка проводиться на теренах польської держави. Однак деякі поляки нарікають на об'єктивність подачі інформації. Мовляв, не все так однозначно.
- На мою думку, ситуація є дуже складною. З одного боку, люди, які окопували Майдан, борються, по-перше, за дотримання прав людини, по-друге, за свої європейські ідеали, а також вимагають відставки влади. З іншого – існує агресія з боку влади, а також з боку демонстрантів. Я не можу об'єктивно оцінити ситуацію. Подача інфомації в Польщі відрізняється від інших закордонних ЗМІ. На мою думку, вони настільки залежні... Не можна вірити всьому. До того ж є соціальні мережі, якими я користуюсь. Щоб зрозуміти, що відбувається на Майдані, треба бути на місці. І щоб дізнатися справжню ситуацію – треба бути по обидва боки барикад, – розповідає Павел.
Добре, коли людина має доступ до різних джерел інформації, проте навіть у часи розвинених цифрових технологій не всі мають таку можливість. Українка за походженням – Тереса – зі сльозами на очах розповідала, наскільки їй болісно усвідомлювати, які жахливі події відбуваються на Батьківщині її прадідів. Але найболісніше, за її словами, це інформаційний хаос, який панує у польських медіа, і перевага коментарів над об’єктивною інформацією.
- Ми були щасливі, коли о 6:00 ранку з ТVN (польське телебачення – ред.), який транслює ці події, зникли польські коментатори. І нарешті було чути Майдан, – каже вона.
Значна частина опитаних поляків реагувала на події у Києві стриманіше та без емоцій, більше переймаючись тими загрозами, до яких може призвести українська революція.
- Думаю, що стало дуже небеспечно. Вважаю, що Європа в кінці кінців має відреагувати на це. Я не прибічник дуже радикальних дій, які призвели до ескалації конфлікту. На мою думку, добре, що польські політики хочуть діалогу, але я вважаю, що були б умісні трішечки більш рішучі дії, – зізнається Павел.
Після співрозмовник додає, що причина виникнення політичної кризи в Україні криється в підступах її північного сусіда.
- Я вважаю, що тиску на Москву з європейського боку не уникнути. Зараз можна спостерігати закулісні розмови в Європарламенті про те, що Путін відповідальний за це. І така позиція (про те, що потрібно чинити тиск на Москву) – це добре. Дуже шкода, що для цього потрібно було стільки жертв, – додає.
Дійсно, певна частина опитаних, яка висловлювала впевненість про московський вплив, співчувала українцям якось по-рідному, немов «братам по нещастю».
- Мені здається, що Україна, як і Польща, маю на увазі Смоленськ, потрапила у плани Росії щодо так званого Євроазійського союзу. І на жаль, протистояння головним російським політичним теоретикам – Караганову та Дугіну – призводить до страшних наслідків. Політики виховали нового Гітлера в Європі. І цим лідером є Путін, – наголошує Марцін.
Цікаво, що більшість поляків впевнені у тому, що їхня держава не в змозі якось повпливати на вирішення конфлікту в Україні. Спроби домовитись з українською владою, на їхню думку, є марними, власне, як і надання гуманітарної допомоги, яка тижнями стоїть на кордоні. Єдине, на думку польської спільноти, що може зробити польський уряд – це діяти системно разом з Європейським Союзом.
- Влада намагається допомогти, але якщо реально дивитися на речі, не може нічого зробити. Єдине, що може зробити влада, це допомогти можливим біженцям в нашій країні. Звичайно, такі декларації звучали. Щодо гуманітарної допомоги, то з того, що мені відомо, це неможливо, бо її туди не пропускають. Отже, влада має зв’язані руки, а все інше – це вже скоріше справа не Польщі, а Євросоюзу, який є значно важливішим і впливовішим, ніж Польща, – вважає Яцек.
Проте й ця ідея не досягла одностайності. Деякі поляки не бачать реальної підтримки польського уряду в Європі в прагненнях допомогти Україні. Тому називають такі дії марними. До того ж згадують наміри своєї влади перезавантажити стосунки з Росією. А це, на їхню думку, суперечить одне одному.
- Звичайно, можливі якісь спроби організації підтримки. Навіть сьогодні опозиція і влада в один голос говорили про підтримку. Але мені здається, що польський уряд трохи заплутався у стосунках з Росією і стоїть на роздоріжжі. Це як я бачу. Це просто порожні жести, – висловлює думку Марчін.
Щодо введення санкцій проти української влади, то не всі поляки підтримують таке рішення. Адже, такі кроки можуть нашкодити не лише українській, але і польській економіці.
- Україна є дуже важливим економічним партнером Польщі. Тому Польща не може собі дозволити впроваджувати якісь сакції, які з одного боку не будуть ефективними, а з другого – можуть нашкодити як самій Україні, і українським громадянам, так і польським громадянам і польській економіці, – зауважує Павел.
Між тим, не зважаючи на страшні кадри, які транслюють місцеві телеканали та шпальти газет із заголовками про криваву українську революцію, польська спільнота не сприймає події над Дніпром як громадянську війну чи щось на кшталт цього. Радить зберігати спокій та сподівається на мирне вирішення конфлікту.
- Знаю, що в Польщі лікуються кілька активістів і це така форма підтримки. Але не думаю, що в Україні буде така сама ситуація, як на півночі Кавказу. Не думаю, що така ситуація може мати місце, – запевняє один зі співрозмовників.
Проте, на їхнє переконання, при ескалації конфлікту Польща повинна допомогти українським громадянам притулком. А при масовій еміграції людей, що, звісно, на думку поляків, мало ймовірно, – повина діяти разом з Європейським Союзом і сприяти вирішенню цього питання.
- Все залежить від ситуації. Якщо говоримо про масовий наплив біженців, то Польща не така велика країна, щоб впоратись з цим. Але, мабуть, ми для того і є в ЄС, щоб на цьому рівні якось владнати це питання. Але не будемо малювати таких страшних сценаріїв. Поки що, українці мають свою державу. І ще зарано говорити про тисячі біженців, оскільки така ситуація можлива при локальній війні. І, дай Боже, такого не буде, – сподівається Яцек.
Загалом, польська спільнота має дуже тепле ставлення до українців, дійсно співчуває їм через події на Майдані, та, як сказав один зі співрозмовників, в разі чого буде вітати українців у Польщі з відкритим серцем.
Денис Шпігов