Сьогодні поговоримо на провокаційну для польського соціуму тему – клаузулу совісті лікарів. Чи може лікар відмовити у проведенні процедури, якщо вона не відповідає його релігійним переконанням? А якщо відмовить – якими є наслідки?
Кілька тижнів тому група польських медиків, що відвідували із щорічним паломництвом національну святиню – Санктуарій Матері Божої у Ченстохові, оголосила клаузулу совісті католицьких лікарів. Фахівці, які поставили свої підписи під цим документом, урочисто пообіцяли у своїх лікарських рішеннях керуватися християнською етикою. Хоч клаузулу підписали представники багатьох спеціальностей, документ стосується у першу чергу гінекологів – адже саме на цих лікарях лежить обов’язок призначення контрацептивів, проведення абортів та екстракорпорального запліднення. А згадані медичні процедури різко засуджує Католицька церква.
Польща має одне з найбільш консервативних законодавств у Європі з точки зору дозволу на переривання вагітності. Зробити аборт у Польщі може лише та жінка, яка стала жертвою згвалтування, інцесту або плід якої має невиліковні генетичні вади. До того ж, лікарі у Польщі мають право не виконувати процедури, які суперечать їхньому сумлінню.
Новий імпульс світоглядно-репродукційні дебати у країні над Віслою отримали нещодавно через випадок в одному з варшавських шпиталів. Жінці, плід якої мав важкі генетичні ушкодження, було відмовлено у перериванні вагітності посилаючись на право лікаря не діяти проти свого сумління, а дирекція медичного закладу не вказала на інше місце, де можна провести процедуру. Доволі однозначно ситуацію оцінила речник прав пацієнта у Польщі Барбара Козловська:
- На мою думку, пацієнтка занадто пізно отримала доступ до повної інформації. Ця інформація не знайшла відображення у медичній документації, як цього вимагає закон. Таким чином, пацієнтка, на жаль, була позбавлена права до зголошення супротиву проти думки лікаря.
Натомість не так однозначно до випадку ставляться пересічні поляки. Свобода совісті та право поводитися згідно зі своїми релігійними переконаннями це невід’ємна складова демократії – говорять одні. Людина, яка не хоче вбивати, не йде у контрактну армію, лікарю, який не хоче виконувати дозволених законом процедур у державному шпиталі, не місце в медицині – відповідають інші. Героєм скандалу став професор Боґдан Хазан, директор лікарні, яка відмовила пацієнтці у перериванні вагітності. Міністерство охорони здоров’я вирішило перевірити його клініку – чи працюючі там лікарі дотримуються вимог законодавства. В результаті лікарня заплатить штраф понад 15 тисяч євро. Рішення озвучив міністр охорони здоров’я Бартош Арлукович:
- Контроль, так насправді, був річчю вторинною – професор Хазан сам визнав, що не хоче робити аборт через свої релігійні погляди. І законодавство це дозволяє. Але це ж право зобов’язує його направити пацієнтку до іншого шпиталю – а він цього не зробив. Міністерство перекаже всі матеріали до прокуратури і вже вона вирішуватиме, чи починати слідство.
Партія Союз лівих демокртаів, присутня у польському Сеймі, вимагає від мера Варшави, Ганни Ґронкєвич-Вальц, аби вона звільнила директора, який не дотримується вимог законодавства. Цю позицію підтримує і партія Твій рух, говорить її шеф Януш Палікот:
- Перша норма лікарського кодексу є така – не зашкодити. А ця людина, професор Хазан, вже зашкодила пацієнтці, на роки, а може на все своє життя жінка опинилася у тяжкій емоційній та соціальній ситуації. Це огидно. Цей лікар пояснює свою поведінку моральним правом, але він сильно скривдив свою пацієнтку. Це не є зразок наслідування для медиків.
Міністр Бартош Арлукович додає – польське право довзволяє лікарю не робити певних речей, якщо вони суперечать його переконанням, але ця норма не розповсюджується на всю лікарню:
- Кожен шпиталь має свого директора. І цей директор має приймати рішення, згідні з правом. Оскільки це шпиталь державний, він мусить виконувати всі обов’язки, які на нього накладає держава. Припис про невиконання певних процедур, якщо вони несумісні з сумлінням лікаря, стосується конкретних лікарів, а не лікарні як інституції. А в цій варшавській лікарні пацієнтці відмовили у допомозі, і це потягнуло за собою сумні наслідки.
Лікарня – це не місце культу, – підсумував міністр. Натомість сам професор Боґдан Хазан назвав штраф для його лікарні «викупом за життя дитини», підтвердив, що вважає свої рішення у справі слушними, і доволі гостро прокоментував слова політика:
- Мені здається, що міністр просто використав риторичну фігуру. Якщо ж ні, то відповім наступним чином – лікарня не може бути місцем страти, якою є аборт. Охорона життя матері та дитини не має нічого спільного з вбивством цієї дитини. Польське право наказує лікарям охороняти життя, і, сподіваюся, польське право скоро буде уніфіковане так, аби позбутися суперечливих норм.
Свої погляди професор Хазан буде змушений захищати у прокуратурі – вона розпочне слідство щодо порушення прав пацієнтки. Якщо вина лікаря буде доведена, йому загрожує до 5 років ув’язнення.
Юристи доволі однозначні у своїх оцінках – швидше за все, професор Хазан програє судовий процес, якщо такий відбудеться. Етики ж закликають задуматися: щодо кого бути більш емпатичними – щодо ненародженої дитини, яка має настільки важкі генетичні вади, що навряд чи житиме понад кілька днів, чи щодо жінки, яка, знаючи про це, змушена таку дитину народити. Говорить професор Павел Луков з Комітету біоетики Польської академії наук:
- Я думаю, варто собі усвідомити, що сумління лікаря не стосується тільки питання переривання вагітності. Давайте уявимо ситуацію, що якийсь лікар вважає, що щеплення є шкідливими, що їх створила якась світова мафія. З точки зору такого медика, не говорячи батькам маленької дитини про щеплення, він цю дитину захищає, але чому батьки не мають права знати, що є й інші думки? Деякі моральні суперечки ніколи не закінчаться. Питання переривання вагітності завжди буде ділити суспільство. Але це не значить, що право не має захищати представників обох точок зору.
Тематика аботів та лікарського сумління у зв’язку з цим є дуже провокаційною для польського суспільства, в якому більшість складають католики, з іншого боку – Конституція Польщі визначає, що держава відділена від Церкви, і пріоритет мусить мати світське право. Як показують дані останніх соцопитувань, 52% поляків однак вважають, що лікар у державному шпиталі не має права відмовити у проведенні процедури, дозволеної законодавством.
Олена Бабакова