30 кілограмів – стільки особистих речей із собою могли взяти люди, які вирішили виїхати з охопленого війною Донбасу. Їх 180, вони мають польське походження, серед евакуйованих – калькадесят дітей, є теж літні й хворі люди. Каже речник польського МЗС Марцін Войцєховський:
- У цій групі є вагітна жінка. Вона має дозвіл лікаря на те, щоб їхати автобусом. Відповідно, найбільше уваги присвячується саме їй. Є теж кількадесят дітей. Є сім’ї, є люди середнього віку, а також літні особи, але їх небагато.
Перед людьми, які прийняли рішення про виїзд, - понад тисяча кілометрів дороги до нового життя. Зараз українські поляки перебувають у Харкові, звідти рушають польськими автобусами до Польщі.
Тобто, - каже міністр внутрішніх справ Польщі Тереса Пйотровська. – перший етап евакуації завершено.
- Мова йде про близько 180 осіб. У списку, який ми закрили 26 грудня, було 205 прізвищ. Усе залежить тепер, чи усім вдасться доїхати до Харкова до «години нуль», тобто до моменту виїзду. Крім цього, не всі зі згаданих двохсот п’ятьох осіб мали необхідні документи.
Як запевняє віце-міністр зовнішньополітичного відомства Польщі Конрад Павлік, евакуація відбувається за планом.
- Ми не завіксували серйозніших перешкод. Треба було пристосувати маршрут до погодних умов, які панують на місці. Ми мали план, який передбачав різні сценарії... Найскладнішим завданням було – щоб люди приїхали з Донбасу у пункти збору. Але з цих пунктів транспортування людей відбулося гладко.
Точну дату виїзду поляків з Харкова не розголошуємо з огляду на безпеку людей – каже міністр внутрішніх справ. Нагадаємо, початково планувалося, що українські поляки приїдуть на свою історичну батьківщину наприкінці грудня – щоб Різдво та Новий рік святкувати у безпеці.
Те, що уряд не розголошує точного терміну прибуття людей до Польщі з огляду на безпеку зацікавлених – не звучить вірогідно, - критикує уряд голова фонду «Свобода і демократія» Міхал Дворчик.
- В українських та російськомовних ЗМІ – чимало інформації про місце перебування людей, маршрут автобусів, якими вони подорожують. Є теж інформація, яку представники польського уряду не хочуть розголошувати саме з огляду на безпеку людей. Але подумайте логічно – евакуацію близько 200 осіб, в яку включено майже 100 осіб, важко тримати в таємниці.
Міхал Дворчик критикує польський уряд теж за надто повільну реакцію на заклики українських поляків допомогти. Як каже Дворчик, мешканці Донбасу зверталися до Польщі з цими проханнями ще влітку.
- Вони просили про допомогу на зламі серпня і вересня. Але різноманітні відомства у Польщі їм відмовляли. Щойно на початку грудня, коли у цю справу включилися ЗМІ, коли каталізатором зацікавлення долею поляків на сході України стала трагічна смерть Казіємжа Врубеля, котрий помер внаслідок ран після обстрілу сепаратистами, - тоді справа евакуації набула пришвидшення.
Редакторка радіо «Польська хвиля Донбасу» Інеса Корецька зізнається, що рішення про виїзд ще кілька місяців тому не було очевдине.
- Коли почалася війна, я навіть не думала виїжджати. Крім цього, не було жодної можливості, щоб виїхати. А тепер, коли з’явилася ця програма, я все-таки прийняла рішення про виїзд.
Серед евакуйованих – Антон Якушевський з Луганська. Як каже, ситуація в контрольованому сепаратистами місті – дуже погана. Там існує реальна загроза життю.
- Цього одним словом пояснити не можна... Півроку триває війна. Півроку тому я втратив в Луганську працю, потім мене арештували і засудили до розстрілу.
За кілька днів у Антона та інших людей, які приїдуть до Польщі, почнеться нове життя.. Але – вважає голова Товариства польської культури Донбасу Валентина Старушко - більшості евакуйованих не буде просто пристосуватися до нового життя у Польщі.
- Люди погано знають польську мову, погано знають польські звичаї та традиції. І, ймовірно, ми не виглядатимемо в очах поляків так привабливо, як би цього хотілося.
Евакуація українських громадян польського походження з Донбасу – це великий виклик. Але ще складнішим завданням буде їхнє подальше перебування у Польщі й адаптація людей до нових умов, - каже уповноважений Громадянського комітету «Повернення на Батьківщину» Якуб Плажинський. На думку юриста, у Польщі бракує законодавчих вирішень. «Чотири роки тому я запропонував урядові громадянський законопроект про репатріацію, - каже Плажинський. – Сьогодні деякі пропозиції використовуються у випадку поляків з Донбасу»:
- Йдеться про адаптаційні програми. Є теж питання, пов’язані з розміщеням людей, з їхнім працевлаштуванням. Ця дискусія триває вже чотири роки. Її відновлено тепер, коли існує нагальна потреба евакуації та адаптації поляків з Донбасу. Шкода, що цю дискусію на вдалося формалізувати у конкретні закони.
На думку Якуба Плажинського, план дій слід було опрацювати раніше.
- Проблема полягає у створенні системи, тобто програми впровадження цих людей у польську дійсність. Ця програма повинна складатися з кількох етапыв. По-перше, слід знайти помешкання для цих людей. По-друге, необхідно евакуйованих працевлаштувати. А по-третє, потрібна ефективна програма інтеграції з польським суспільством. Ці всі пункти повинні бути частиною програми репатріації.
Польська держава повинна зацікавитися теж людьми, котрі були змушені виїхати з Донбасу перед цією евакуацією – додає голова фонду «Свобода і демократія» Міхал Дворчик, він наголошує, що за даними фонду «Свобода і демократія», на сході України мешкає 5 тисяч громадян польського походження.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Яна Стемпнєвич /IAR