12 годин – стільки тривали переговори шахтарів з урядовцями. Участь у розмовах взяла прем’єр-міністр Ева Копач. Але компромісу не досягнуто. Протести шахтарів розширилися з чотирьох на чотирнадцять шахт, що входять у склад Вугільної компанії.
Що пропонує уряд?
Минулого тижня польський уряд ухвалив пограму реструктуризації Вугільної компанії, найбільшої у Європі гірничої фірми. План передбачає ліквідацію чотирьох нерентабельних копалень: «Бобрек-Центр» у місті Битом (Bytom), «Сосьніца-Макошови» у місті Ґлівіце (Gliwice), «Покуй» в Руді Сілезькій (Ruda Śląska) і «Бжеще» у місті Бжеще (Brzeszcze). За офіційними даними, ці підприємства щомісяця генерують збитки на суму 200 мільйонів злотих.
Уряд змушений йти на радикальні кроки – пояснює міністр державної скарбниці Влодзімєж Карпінський. Політик наголошує – Вугільна компанія стоїть над прірвою банкрутства:
– По-перше тому, що фінаснова ситуація Вугільної компанії дуже складна. По-друге, це величезний роботодавець – у фірмі працює 50 тисяч людей. По-третє, це дуже важливий елемент системи енергетичної безпеки держави.
Згідно з програмою реструктуризації Вугільної компанії, працю втратить 5 тисяч шахтарів. Частину з них буде працевлаштовано в інших фірмах, частині (двом тисячам) уряд пропонує можливість скористатися 4-річною відпусткою або ж одноразовою фінансовою допомогою в розмірі дворічної зарплати.
Шахтарі на пропозицію уряду не погоджуються і виходять на вулицю... тобто спускаються під землю. На сьогодні підземні протести відбуваються у всіх 14 шахтах Вугільної компанії.
Що відповідають профспілки?
Якщо до наступного вівторка уряд та профспілківці не знайдуть компромісного вирішення, у Катовицях збереться загальнопольський комітет, який прийме рішення про подальші протести – попереджає голова Профспілки «Солідарність» Пйотр Дуда. І погрожує польським політикам:
– Протести будуть поширюватися, якщо урядова делегація приїде і не знайдемо порозуміння, якщо виявиться, що Сейм ухвалить цей закон, потім його прийме Сенат, а президент – підпише. У такій ситуації ми теж знаємо, що маємо робити... Я хочу тільки одне сказати сілезьким депутатам – ми знаємо ваші імена та прізвища, а також знаємо, де ви живете. І жодний імунітет вам не допоможе.
Голова «Солідарності» запевнив, що профспілчани готові на компроміс, але теж додав, що економічні проблеми, які можуть стати каталізатором протестів, мають теж інші галузі – під загрозою звільнення працівники Польської пошти, енергетичної та залізничної галузей – уточнив Дуда. Сьогодні шахтарів підтримали працівники залізниці.
Що з цього приводу думають експерти?
Проблем польської гірничої промисловості не вдасться вирішити раз і назавжди. Ситуація в цьому секторі промисловості залежить від кон’юнктури на світових ринках, – вважає економічний публіцист Єжи Дудала:
– Ситуація Вугільної компанії погіршувалася з року в рік, а не з дня на день. Вину за такий стан речей несе власник. Власником є держава. Такою великою фірмою слід керувати обережно і розумно. А дійсність показує, що польське гірництво вже дуже довго дрейфує само по собі... Коли були високі ціни на вугілля, ніхто не хотів й думати про зміни – Вугільна компанія якось зводила кінець з кінцем. А тепер «раптом» з’явилася проблема, бо в лютому може виявитися, що бракує грошей для працівників.
На думку Єжи Дудали, вихід із, здавалося б, патової ситуації, все-таки є. Слід почати співпрацю гірничого сектора з енергетичним. Необхідно теж запропонувати нові, раціональні програми, опрацьовані урядом, самоурядовцями та профспілківцями, – каже експерт:
– Польський гірничий сектор вже багато разів опинявся «під стіною». Треба сісти і поговорити про довготермінову програму для усієї галузі, з акцентом на енергетичний сектор. Чому? Тому що суспільний кошт може виявитися надто високий. Слід рахувати так: одне робоче місце в шахті означає п’ять працівників, зайнятих у фірмах, які ці шахти обслуговують. Це сектор послуг і так далі... Тому закликаю уряд сісти і поговорити не про тимчасові вирішення, а про довготермінову програму змін.
Вугільна комапнія втратила фінансову ліквідність. За мить забракне грошей, щоб надати працівнкам зарплати, – нагадує журналіст «Гірничої трибуни» Вітольд Пустулка.
На його думку, польський уряд невміло представив свою пропозицію – треба було акцентувати на тому, що саме шахтарі отримають, а не на тому, скільки працівників буде звільнено:
– Профспілківці мають свою рацію, уряд – свою. Щоправда, польський уряд запропонував 2,5 мільярда злотих допомоги для гірничого сектора, але дуже невміло представив цю пропозицію в ЗМІ. Ефект такий, що зараз громадська думка підтримує протестуючих шахтарів.
Міністр праці рук не опускає. Як каже Владислав Косіняк-Камиш, самі шахтарі говорять про необхідність звільнень в копальнях. Наші розмови були конструктивні, але ефекту поки що не видно, тому що це багатоетапний процес – пояснює міністр:
– Працевлаштування шахтарів, які працюють під землею, а також гідна компенсація для тих працівників, яких треба буде звільнити. Про те, що без звільнень не обійтися, говорили самі профспілківці. Тому процес дискусії з профспілками вимагає часу і є багатоетапним.
Запрошуємо послухти звуковий файл передачі
IAR/Яна Стемпнєвич