Вперше від часу Польської народної республіки Польща зіткнулося з явищем масової економічної імміграції з України. Для порівняно етнічно гомогенного польського суспільства це нова ситуація, що потребує уважної дискусії та опрацювання відповідної політики. Про причини, можливості, виклики, позитивні і негативні сторони української імміграції над Віслу розповідає голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик.
Більшість українських іммігрантів досі сприймають еміграцію до Польщі як стратегію тимчасового додаткового заробітку. Однією із характерних рис цього процесу є постійне збільшення числа працівників з-над Дніпра, що спричинено війною на сході та погіршенням економічної ситуації в країні. Упродовж останніх двох років змінилася географія приїзду українських трудових мігрантів та їхній вік. Крім того, над Віслу їде все більше висококваліфікованих працівників. Говорить голова фонду «Наш вибір», що займається допомогою українським іммігрантам у Польщі, Мирослава Керик:
«До 2014 року пересічним трудовим українським іммігрантом у Польщі була людина здебільшого із Західної України у віці 45-50 років і старше. Сьогодні ж основна група іммігрантів з-за східного кордону має від 18 до 45 років, все більше також людей з великих міст сходу країни, які раніше тут ніколи не були. Вони не мають у Польщі ані контактів, ні знайомств, аби знайти працю. Якщо вони приїжджають і у них немає роботи і додаткових коштів, то вони опиняються у досить складній ситуації, не знають, де шукати допомогу. Крім того, дуже часто ці люди користуються послугами посередників, яким платять за допомогу у виготовленні документів. Так приїзд до Польщі стає дуже дорогим».
Ще одна характерна зміна у міграційному процесі з України до Польщі це те, що приїжджає все більше людей із вищою освітою. Однак вони все одно виконують сезонну некваліфіковану роботу, адже агентства праці рідко можуть запропонувати їм якусь іншу працю.
«Далі домінує тимчасова сезонна праця у Польщі, що пояснюється спрощеною процедурою одержання дозволу на працю, а це дає можливість працювати упродовж півроку в межах одного року. Якщо людині, яка приїжджає у Польщу, вдається знайти в міру добру працю, то вона намагаються перевезти також свою сім'ю. Росте також число молодих українців, котрі можуть дозволити собі купити квартиру», - звертає увагу вона.
Головними напрямками імміграції залишаються найбільші міста – Варшава і Мазовєцьке воєводство, Ґданськ, Вроцлав, Краків, Познань, Люблін. Однак є і певні зміни:
«Нова тенденція упродовж за останні 1-2 роки – це те, що українські іммігранти приїжджають працювати також у менші міста, де є якесь підприємство і якому бракує працівників. Українські іммігранти починають приїжджати у місця, де ніколи не було українців, де вони трохи ізольовані і це проблема, що може спричинити якісь конфлікти у цих локальних місцевостях», - каже голова «Нашого вибору».
Продовження слухайте у звуковому файлі!
Підготував Тарас Андрухович