У Польщі вчергове повернулося питання про майбутнє Палацу культури і науки у Варшаві. Думки поляків у цій справі поділилися. Одні кажуть, що ця споруда є символом радянської окупації та панування і її слід знести. Інші – що це візитівка міста та важлива й гарна пам’ятка архітектури, а тому хмарочос потрібно зберегти як важливого свідка історії.
Нещодавно в інтерв’ю одній з польських радіостанцій президент Польщі Анджей Дуда сказав, що він не проти знесення до 100-річчя відновлення Польщею незалежності, яке святкуватимуть наступного року, найвищого хмарочоса у Польщі, так званої «сталінської висотки» - Палацу культури і науки, що розташований у самому центрі Варшави. Очільник польської держави вважає, що у столиці повинні бути більш примітні та вищі будинки, ніж цей «пам’ятник комунізму». Він підкреслив, що з цією будівлею пов’язані не найліпші спогади, адже це був подарунок радянської держави і Сталіна для польської столиці. На погляд президента, ПКіН не повинен домінувати над Варшавою і у столиці потрібно споруджувати більш високі, сучасні та красиві будинки, що можуть стати символом її масштабів, розвитку й сучасності.
Суперечка довкола долі цієї насправді найбільш примітної та масштабної споруди у центрі столиці Польщі триває віддавна. Для його противників Палац культури і науки (колишній Палац культури і науки ім. Йосипа Сталіна) є символом радянського панування. Вони пропонують знести споруду та збудувати на її місці щось інше. Для інших – це один з найвпізнаваніших символів та цінних пам’яток, у якій як ззовні, так і всередині поєдналися найрізноманітніші архітектурні стилі.
Нині у будівлі, що, до речі досі залишається найвищим хмарочосом над Віслою, знаходяться офіси компаній і державних установ, кінотеатри, театри, магазини, відділи університетів та Польської академії наук, музеї. Також там проходять різні виставки та ярмарки, а на 30-му поверсі є великий оглядовий майданчик для туристів з панорамою на Варшаву.
За словами доктора Себастіана Ґаєвського, експерта з Центру ім. Іґнаци Дашинського, насправді рішення про майбутнє ПКіН вже давно прийняте:
«Великі дебати на тему майбутнього Палацу культури і науки відбулися кільканадцять років тому. Гадаю, що ми вирішили, що з ним зробити: залишити та зберігати. ПКіН внесено до реєстру об’єктів культурної спадщини, а тому він підлягає охороні. У зв’язку з цим, можливе знесення будинку було би дуже складним не тільки технічно, але й юридично. Крім того, громадський простір у місті не повинен спотворювати історію. Той період польської історії, яким був сталінізм і результатом якого є Палац культури, має також бути у пам’яті громадського простору завдяки збереженню будинків, що були тоді споруджені і які притаманні для того періоду. Громадський простір має казати правду, а правда така, що у певний час – на зламі 1940-50-их рр. - був період, відомий як сталінізм. Польща перебувала під сильним впливом Радянського Союзу. А в СРСР та в інших державах, які знаходилися в орбіті впливів тієї держави, будували подібні як Палац культури і науки будинки».
Абсолютно протилежної думки журналіст Міхал Рахонь з з державного Польського телебачення (TVP) та видання «Gazeta Polska»:
«Палац Сталіна потрібно знести, розібрати, підірвати, не в лоб, так по лобі. Це будинок, що спорудили для того, аби вшанувати найбільшого злочинця в історії, людину, яка вбила від кількадесяти до навіть 200 мільйонів людей. За підрахунками стільки було жертв комунізму. Йосип Сталін та Палац Сталіна, який донині стоїть у Варшаві – це символ поневолення польського народу, величезних злочинів та усього найгіршого, що сталося в історії нашого народу. Тому він повинен зникнути, так само, як зникли пам’ятники Дзєржинського, Леніна. У мене немає ані найменшого сумніву, що ця будівля має бути знищена, його не повинно там бути. У тому місці має стояти справжній сучасний і красивий палац польської культури і польської науки, пам’ятник нашої 1000-літньої польської традиції».
Проте для багатьох не тільки варшав’ян, але й загалом поляків, столиця Польщі асоціюється саме з Палацом культури і науки і він не є символом Йосипа Сталіна, - апелює Себастіан Ґаєвський. І додає, що багато місцевих жителів не уявляють собі нині Варшаву без цього об’єкта.
Цікаво, що варшав’яни дають Палацу культури різні назви: Пекін (співзвучно до абревіатури ПКіН), Паяц (співзвучно до слова Палац), Шприц Сталіна та навіть Російський весільний торт.
А на питання: «чи слід знести ПКіН і чи є у місті будинок, який треба розібрати», відповідають жителі столиці Польщі:
«Він колись у фільмі вже злітав у повітря… Нехай собі стоїть. Кому він перешкоджає? Якщо гарно збудували, то чому його не повинно бути? Навіщо будувати, щоб потім руйнувати? Як стоїть вже цей зі шпилем, то нехай й інші стоять.
Це релікт минулого, пам’ятка… Звичайно, будинок повинен залишитися. У Варшаві немає будівлі, що мені би перешкоджала.
Я виріс у Варшаві і незалежно від того, що я знаю символом чого він є, коли і в яких обставинах його було збудовано, однак історію неможливо обманути. Він становить певний елемент міської тканини. Не знаю, чи подобається він мені, але певною мірою я вже звик до нього. Я люблю це місто і сприймаю його таким, яким воно є.
Це пам’ятка, символ минулих часів, він мені не перешкоджає і я дуже хочу, аби він залишався. У будь-якій частині Варшави ти знаєш де знаходишся, бо звідусіль видно Палац культури.
Можливо, не зносити, бо на це потрібні великі кошти, які можна би було використати на щось інше і важливіше. Хоча ліпше, аби на його місці було щось інше, бо це не найліпший символ.
Я проти його знесення. Це символ Варшави. Усі пов’язують з ним це місто. Це теж відоме місце зустрічей. Старі будинки не потрібно зносити, а реставрувати, бо це історія».
Говорячи про долю ПКіН президент Польщі Анджей Дуда визнав, що у дискусії про майбутнє цієї споруди важливий голос жителів Варшави. І як бачимо, згідно з опитуванням, абсолютна більшість варшав’ян вважає його пам’яткою архітектури і минулого, яку не слід зносити. Принаймні поки.
PR24/Т.А.