Минулого тижня під час Балтійського підприємницького форуму у Свіноусті стартувала кампанія під назвою «Партнерство і працевлаштування». Проект покликаний цивілізувати ринок праці у Польщі, який стає щораз більш привабливим для українських працівників, однак проблем на ньому досі не бракує як з одного, так і з другого боку. Як боротися з патологіями під час працевлаштування у Польщі працівників з України?
Польські та українські підприємницькі організації мають намір поліпшити умови зайнятості для трудових іммігрантів з України. Проте недоліків та порушень більш ніж достатньо як з українського, так і з польського боку.
Як говорить голова Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота, ідею цієї кампанії представляє гасло «партнерство» – це спільне з українськими партнерами та спільне з одного і з другого боку кордону розв’язування проблем, пов’язаних із зайнятістю українців у Польщі.
«Підбір та прийняття на роботу українських працівників у Польщі має багато проблем. Починаючи з українського боку, де розвивався чорний ринок заяв (про намір працевлаштування іноземця – ред.) польських працедавців для отримання віз. Ця ситуація з 1 січня цього року змінилася у зв’язку з введенням з польського боку нових правил працевлаштування іноземців. Заяви реєструються в управліннях праці. Але з українського боку є багато посередників, котрі за саму реєстрацію бажання пошуку роботи, за саме звернення дуже часто беруть велику оплату, нічого насправді не гарантуючи і не думаючи про те, куди потраплять ці найняті українські працівники», – каже Пєхота.
Натомість з польського боку трапляються нечесні працедавці, котрі не дотримуються умов трудових відносин або ж беруть на роботу працівників з України нелегально.
«Для числа, а говорять вже про 1,7 млн українців, які працюють у Польщі, достатньо декількох відсотків нечесних працедавців і будемо мати декілька десятків тисяч серйозних порушень, коли не дотримуються умов зайнятості, або прийом на роботу відбувається незаконно. Крім того, є агентства, котрі не завжди дотримуються високих вимог якості своєї роботи», – додає він.
А тому польсько-українська ініціатива має об’єднати організації працедавців, агентства зайнятості і підприємців з Польщі та України, аби популяризувати в обох країнах добрі стандарти підбору та працевлаштування українців у країні над берегами Вісли.
Платити за пошук роботи у Польщі нечесним агентствам зайнятості не потрібно, – нагадує голова Польсько-української господарчої палати.
«За сам пошук роботи ні з українського, ні з польського боку немає жодних оплат. Натомість про гроші йдеться вже після прийняття на роботу, коли працедавець має працівника і він відповідно здійснює оплати. Це перша частина нашого гасла. А друга частина – це власне працевлаштування, а не робота, бо робота, як це, на жаль часто трапляється, насправді часто виконується незаконно. А зайнятість – це конкретні трудові відносини, це виключно легальне працевлаштування, з дотриманням усіх соціальних вимог, безпеки, страхування», – наголошує Пєхота.
За його словами, для поліпшення ситуації із зайнятістю та трудовими відносинами між польськими працедавцями та працівниками з України планується введення з обох боків кордону так званого кодексу добрих практик про те, як має відбуватися цей процес і його поширення. Слід теж говорити про тих партнерів, котрі повністю дотримуються стандартів зайнятості як з українського, так і з польського боку.
«По-друге, треба постійно стежити за ситуацією, збираючи спільно з громадськими організаціями працедавців, Міжгалузевою профспілкою українських працівників у Польщі усі застереження щодо функціонування системи, висловлюючи свої пропозиції також у законодавчому процесі. На жаль, іноді бажання упорядкувати ситуацію призводить до ще більших перешкод. Наприклад, система реєстрації дозволів. Нині ми ввели засаду реєстрації заяв працедавцем в управліннях праці, що ліквідувало згаданий раніше чорний ринок заяв з українського боку. Але Міністерству сім’ї, соціальної політики та праці Польщі не вдалося ввести засаду, згідно з якою оплата за реєстрацію дозволу має йти тільки на посилення адміністрацій, які займаються цими дозволами. На жаль, ті 30 злотих за реєстрацію дозволів стали прибутком старост, які не завжди їх витрачають на поліпшення послуг в управліннях праці», – вважає голова.
Яцек Пєхота звертає увагу ще не декілька проблем, що дуже перешкоджають агентствам занятості та працедавцям у Польщі. Він каже, що для реєстрації документів в управлінні праці робітник з України має перебувати на терені Польщі. Під час очікування на видання дозволу на роботу це призводить до того, що українські працівники часто за кошт агентств зайнятості іноді по декілька тижнів чекають у Польщі, витрачаючи кошти на життя. Крім того, як додає Пєхота, чинні правила пов’язані з євросоюзним законодавством, що призводить до постійної ротації працівників, оскільки українцю з біометричним паспортом дуже важко отримати дозвіл на перебування або роботу протягом 90 днів і тому він має повертатися в Україну. Така ротація є дуже великою проблемою для польських працедавців.
Як підсумовує голова Польсько-української господарчої палати, всі ці пільги дуже потрібні, адже польський ринок праці зменшується швидкими темпами, працівників у країні дуже не вистачає і це тільки початок. Польські працедавці наголошують, що нині важливо збільшити привабливість польського ринку праці для фахівців та спеціалістів середнього і вищого рівня з України.
Т.А.