На початку червня у Кам’янець-Подільській та Хотинський фортецях стартував унікальний міжнародний кінопроект «Польща і Україна. Слідами історичної спадщини». В його рамках має з’явитися понад сотня знятих за допомогою дрона відеороликів, що зображуватимуть історичні пам’ятники Речі Посполитої на терені України. Йдеться про фортеці, палаци, костели тощо. За підтримки Міністерства закордонних справ Польщі та у співпраці з Польським інститутом у Києві втіленням цього проекту у життя займається Товариство Інтеґрація Європа-Схід (Stowarzyszenie Integracja Europa-Wschód) з міста Кєльце.
А детальніше розповісти про це я попросив пана Кшиштофа Каліту, який представляє цю організацію:
- Що, отже, являє собою проект «Польща і Україна. Слідами історичної спадщини»? У чому полягає його мета?
- До проекту, про який ви згадали, ми готувалися два роки у співпраці з українськими неурядовими організаціями, із групою польських та українських істориків, а також, звісно, із нашим головним партнером – Польським інститутом у Києві. Це ініціатива пана Бартоша Мусяловича – керівника інституту. Просто, виконуючи в Україні різні проекти, як суспільні, так і економічні, ми зустрілися з ідеєю проекту на всі часи. Він, звісно, стосуватиметься історії, але чому на всі часи? Бо завдяки нашій діяльності, тобто зйомці за допомогою дрона понад сотні відеострічок, що будуть присвячені найцікавішим місцям нашої спільної історії, ми хочемо лишити щось для наступних поколінь. Отже, по-перше, ми прагнемо показати, що сліди нашої спільної історії існують, є, про що дбати, є, що залишити для наступних поколінь, якщо йдеться про колишню Річ Посполиту Обох Народів, і що варто це робити. А, по-друге, заради самої популяризації Польщі, бо це також одна з цілей проекту. Ми хочемо показати, що колись наші народи функціонували разом, ми мали спільну країну, спільну історію. І, врешті, підбиваючи підсумки, я можу сказати так: в Україні цю сотню більш чи менш відомих місць варто архівізувати за допомогою таких відео з дрона, адже відомо, яким є становище більшості з них – вони руйнуються, час, на жаль, не йде їм на користь. Отже, це варто зберегти як певного роду архів. І, врешті, тихцем ми сподіваємося, що цим проектом нам вдасться зацікавити людей, якісь організації, фірми, що ці пам’ятки варто видобути з непам’яті, відреставрувати, аби зберегти нашу спільну історію.
- А отже, тут можна назвати такі три аспекти Вашого проекту: історія, сучасність (адже також, окрім сьогоднішнього стану цих пам’яток, ідеться також як про польсько-українські відносини, так і, скажімо, про туризм), і, напевно, те, про що Ви також сказали – майбутнє (тобто збереження цього для майбутнього, як і, знову, отой суспільний аспект – відносини).
- Так, звісно. По-перше, що для нас тут важливо? З одного боку те, про що я вже сказав: варто показати, що така спільна історія мала місце. Що її не можна звести до важких питань Волині та сучасного діалогу або його відсутності. Наші відносини укладаються по-різному, якщо йдеться про сьогодення. Варто показати, що бували й інакші часи і що є щось, на основі чого можна діалог між нашими народами будувати. І я не маю на увазі лише поляків та українців. Насамперед я говорю про європейців. Адже цей проект свідчить, що тільки об’єднана Європа сильна, а Річ Посполита була чудовим прикладом цього – своєрідною гарантією для багатьох спільнот народів, що мешкали на її території, що спільні дії є лише всім нам на користь.
Відкриття проекту «Польща і Україна. Слідами історичної спадщини». Кам'янець-Подільський – Хотин, 9 червня 2018 р
Зі свого боку я ще додам, що для нас особисто – для Товариства Інтеґрація Європа-Схід – важливим є діалог між молоддю. Тому одним з наших завдань, окрім створення понад сотні відеороликів, є також запрошення у аматорську журналістську експедицію групи студентів з Кєльць. Це будуть поляки і українці, що тут навчаються. І вони вирушать слідами спільної історії, аби побачити кільканадцять, а може й декілька десятків місцин, які ми маємо намір зняти за допомогою дрона. Але їдуть не просто на екскурсію, але щоби порозмовляти із мешканцями Золочева, Поморян, Підгірців, або ж таких більш популярних місць, як, звісно, Львів, Хотин, Кам’янець-Подільський. Щоб вони, також, дещо глибше всього цього торкнулися. І, ясна річ, показали це своїм знайомим, молоді. Ми популяризуватимемо цей проект у соціальних мережах – нас вже можна знайти у Фейсбуці, все це можна буде побачити у YouTube. Мені здається, що додання участі молоді до розповідей про ці місця стане гарним методом популяризації туризму в Україні. Навіть, хоч би, слідами спільної історії.
- А отже, які це пам’ятки, крім згаданих Вами, зокрема, Підгірців, Золочева? І котрі з них, беручи до уваги, що проект стартував у червні, Вам вже вдалося зняти?
- Ми почали цей проект дещо раніше, але це була типово технічна діяльність, притаманна таким завданням, як проекти, що отримали дотацію Міністерства закордонних справ. Тобто, по-перше, ми підписали угоди із нашими партнерами; це розробка детального плану – куди ми їдемо, коли, що там робимо. Зараз ми перебуваємо на етапі набору молоді до проекту. Притому, за цей час, як ви згадали, нам вже вдалося дещо зробити, а саме ми організували візит українських журналістів до Хотина, Кам’янця-Подільського, аби вони могли побачити, як виглядає запис відео за допомогою дрона. Завдяки цьому нам вдалося провести досить велику рекламну кампанію в Україні. На даний момент ми на етапі зйомок. Щиро кажучи, де наша київська знімальна група (а це Українська комунікаційна група – дуже гарні молоді люди), я цього не знаю. Натомість, майже половину записів ми вже зробили. А паралельно з цим наші історики з Польщі та України готують історичні коментарі до цих фільмів, які буде перекладено польською, українською та англійською. Отже, одночасно працюють три групи: з одного боку, тривають зйомки, пишуться коментарі, а ми у Кельцях готуємося до виїзду молоді тощо.
- Проте, за Вашою працею можна спостерігати вже на цьому етапі?
- Звісно, дещо ми показуємо у Фейсбуці, можна вже побачити трейлери фільмів, анонси трьома мовами. Крім цього, ми маємо медіа-партнера historykon.pl – це перший історичний портал, який розпочав з нами співпрацю. Натомість, на каналі YouTube перші фільми вже доступні.
Антон Марчинський