У рубриці «Українці в Польщі» ми починаємо цикл програм, присвячених акції «Вісла». Невдовзі виповниться 65 років з того моменту, як рушили перші вагони з депортованими внаслідок цієї операції українцями.
У соцреалізмі польського виконання досить часто представлявся міф «українця-різуна», бандита, який нищить мирне населення. Боротьба з бандитами-бандерівцями, яких підтримувало місцеве українське населення – це була офіційна причина проведення владою Польщі акції «Вісла» – військової опереції, у якій 150 тисяч етнічних українців з Лемківщини, Надсяння й Холмщини, що знаходилися у межах Польщі, розпорошено на величезній території кількох нових воєводств – вони щойно перейшли у склад Польщі.
За даними історика Євгена Місила, перший транспорт депортованих у рамках акції «Вісла» рушив з містечка Щавне біля Сянока 29 квітня 1947 року; останній виїхав з двірця Звєжинець у липні. Дехто вважає що акція «Вісла» закінчилась у 1950 р. виселенням т.зв. Русі Шляхтовської – кількох сіл на заході Лемківщини. Саме це дає підстави сумніватися, що акцію «Вісла» проведено тільки й завдяки боротьбі з УПА: адже на Лемківщині майже ніколи не існувало потужного бандерівського підпілля, – а якщо воно й було, то напевне не в 50-ті роки. Історик із Ряшева Ян Пісулінський говорить:
– Дискусія про акцію «Вісла» передусім концентрується навколо її обґрунтованості. У меншій мірі вона пов’язана з тим, хто був «натхненником» цієї операції: чи Москва, чи безпосередньо влада комуністичної Польщі. Величезною проблемою є доступ до джерел – передусім до російських архівів, де може бути відповідь на це запитання, – підкреслює Я. Пісулінський.
Формальною, але радше пропаґандистською причиною акції «Вісла» була смерть генерала Кароля Сверчевського в Яблінках у травні 1947-го. Вважається, що засідку на нього влаштували партизани УПА з сотні «Хріна». Ян Пісулінський наголошує, що обґрунтованість акції «Вісла» – це досі надто емоційне питання.
– Це дискусія, що далеко виходить за рамки історичної науки. Дуже часто науковці використовують альтернативну історію, ставлячи запитання: чи акцію «Вісла» можна було б не проводити? З одного боку, кожна держава прагне уникнути певних чужих елементів на своїй території. Але з іншого – чи для того, щоб побороти партизанський рух, треба було переселювати все українське та навіть змішане населення? – підкреслює Я. Пісулінський.
А голова Об’єднання лемків Штефан Гладик переконаний: не боротьба з УПА була причиною акції «Вісла», а рішення польських комуністів зробити Польщу моноетнічною державою (до війни третину населення Речі Посполитої складали нацменшини).
Досить часто в дискусіях у Польщі акцію «Вісла» пов’язують із масовими вбивствами поляків на Волині, що були проведені УПА. Саме тому темою депортації українців маніпулюють різні, крайні політичні середовища – як українське ВО «Свобода», так і польські представники так званих кресових середовищ – тобто нащадків народжених зокрема в Україні поляків.
– Я не розумію, чому саме кресові середовища особливо втручаються в питання акції «Вісла». Мені здається, що не можна об’єднувати питання вбивств поляків на Волині та акції «Вісла». Хоча безперечно, ці події мали вплив на позицію польського комуністичного керівництва стосовно українців. Проте сьогодні ніяк не можна говорити в категоріях, мовляв, якщо була трагедія на Волині, то мала й відбутися акція «Вісла», – підкреслює Я. Пісулінський.
Якщо в Польщі тема акції «Вісла» пов’язана із певними стереотипами, то в Україні про неї майже взагалі не говорять – підкреслює український історик Ярослав Грицак. На його думку, в Україні загало погано знають історію Західної Україну, уже не говорячи про долю етнічних українців Польщі.
В Україні акцію «Вісла» часом плутають із ранішими депортаціями 40-их років, коли українці, але також білоруси і литовці з Польщі з прабатьківських земель переселялися на так звану «історичну батьківщину» у республіках СРСР. Але й ця тема над Дніпром – майже не відома, а представники переселених із Польщі українців, за словами Я. Грицака, досягають певних суспільних позицій, не представляючи групи депортованих.
Проте не можна стверджувати, що про акцію «Вісла» в Україні не знають взагалі. Цією темою займаються історики, у мас-медіапро неї з’являються публікації та сюжети. Так, незадовго до своєї смерті український історк Ярослав Дашкевич наголосив, що «корені та безпосередні причини депортації крилися в політиці Польщі щодо українців у міжвоєнний час».
Ігор Ісаєв
Слухайте звуковий файл!