«Празька весна» і «дружба народів»

У ніч з 20 на 21 серпня 1968 року, 200 тисяч солдатів з п’яти соціалістичних країн, зокрема, Польщі й СРСР, увірвалися в республіку. Там саме тривала «празька весна», учасники якої намагалися демократизувати комуністичну систему – процес започаткував активіст Комуністичної партії Чехословаччини, її перший секретар Александр Дубчек. Зранку 21 серпня, уже після вторгнення військ, чехів і словаків, у телевізійному зверненні намагався заспокоїти президент Людвік Свобода.

– Останніми годинами в нашій країні спостерігається дуже складна ситуація. У цей момент я не можу її вам пояснити. Ми дуже просимо про розсуд та повний спокій, – казав він.

Радіо Чеське-Будейовіце дало повідомлення по-російськи. Солдати, які перетнули кордон з Чехословаччиною вночі, почули такі слова.
– Вони говорили вам, що в нас контрреволюція, яка загрожує Чехословаччині імперіалізмом – а ви самі можете побачити, що це не так. Це була брехня. Не американські танки прийшли до нас, не західнонімецькі, а ваші. Агресори – ви, – звучало в ефірі.

26 серпня керівників Комуністичної партії Чехословаччини силою вивезли до Москви і змусили підписати угоду про присутність «союзних» військ у Чехословаччині. Загалом в інтервенції взяло участь більше 600 тис. солдатів. За оцінками істориків, понад сотню людей було вбито, а кількасот отримали поранення.

І.І./IAR