Українці пропонують вшанувати пам’ять жертв Волині без політичних спекуляцій

У Варшаві перебувають представники українського комітету «Примирення між народами», зокрема, екс-президент Леонід Кравчук, які переконують польських високопосадовців зробити спільну польсько-українську заяву стосовно Волинської трагедії. З подробицями наш кореспондент Ігор Ісаєв.

Створений у квітні комітет не хоче, аби події 70-річної давнини (йдеться про вбивства кількох десятків тисяч поляків у Західній Україні) використовувалися як політична карта. «Нас привела до Варшави однобічна оцінка Волинської трагедії в Польщі з осудом однієї сторони», – наголошують представники комітету, зокрема екс-президент України Леонід Кравчук: «Зараз ми відчуваємо, що в декого є бажання повернутися до джерел цієї трагедії», – підкреслює він.
Відомий дисидент і волинянин Євген Сверстюк підкреслює: гострі заяви, які нещодавно обговорювалися в обох палатах польського парламенту стосовно трагедії, руйнують приязнь обох народів і є «на руку Москві». Пан Сверстюк пропонує свій сценарій відзначення 70-річчя волинських подій: «Має бути вшанована пам’ять жертв, має бути молитва і ніяких політичних спекуляцій», – каже він.

11 липня, у день атаки Української повстанської армії на низку польських сіл і колоній Волині, в Польщі й Україні відбудуться траурні урочистості. Досі невідомо, хто з високопосадовців і які саме церемонії відвідає.

Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду».

І.І/Л.З.