«Кресова книга праведних» доступна в Інтернеті. У цифровій бібліотеці Інституту національної пам’яті є вже електронне видання публікації Інституту «Кресова книга праведних 1939-1945 – про українців, які врятували поляків від ОУН та УПА» в 70-ті роковини трагічних подій на Волині. Електронне видання доступне польською, українською та англійською мовами.
Автор публікації, історик Інституту національної пам’яті Ромуальд Нєдзєлько пояснює, що описав українців, які допомагали полякам під час злочинних дій УПА.
- З релігійних міркувань, іноді родинних, дружніх зв’язків, ризикуючи життям вони рятували поляків, переховували їх, вказували шлях втечі – такі окремі випадки описую у формі коротких інформацій на тему подій, що відбулися у п’ятистах місцевостях. У моїй книжці я нарахував близько півтори тисячі українців, які надали допомогу, проте найімовірніше цих українців могло бути більше.
Автор книжки вважає, що вона потрібна, як українцям так і полякам, оскільки дозволить поволі змінювати свідомість про тодішні події.
- Можливо після цієї книжки та чергової публікації, на основі ретельних досліджень, у свідомості поляків число добрих українців збільшиться. Але чи це змінить погляд на цілість? Гадаю - ні, це якась дрібна коректа. Очевидно, найважливіша справа це доглибне дослідження кількості жертв та обставин. Це головне - підкреслив історик ІНП.
Завдяки українцям з волинського страхіття уціліло більше 2,5 тисячі поляків.
Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
Л.І./IAR