«Зло слід назвати злом»

Голова сеймової Комісії національних та етнічних меншин і представник української громади (Об’єднання українців у Польщі), депутат правлячої в Польщі Громадянської платформи Мирон Сич не відповів однозначно на запитання, чи волинський злочин був геноцидом.

– Проблема – в тому, що ані я, ані взагалі політики не повинні вирішувати і в цій справі чітко визначати, чи це геноцид, чи ні. Для цього існують правоохоронні органи, суд, трибунал. І саме такі висновки оприлюднив Інститут національної пам’яті: ми повинні засудити абсолютно кожне зло, яке мало місце. Без огляду на те, чи загинуло 100 тисяч, чи 15 тисяч людей – зло слід назвати злом, – сказав Мирон Сич.

Трагедія на Волині не почалася 1943 року – звернув увагу депутат в ефірі Радіо Ольштин. За його словами, треба говорити про те, що злом було спалювання перед війною православних церков, насильне поширення католицької віри серед православного населення Волині, вбивання дітей, жінок і старих людей – зокрема, в Сагрині, Павлокомі. Мирон Сич наголосив: він не хоче ставити знак рівності між трагедіями, але вважає, що про всі такі справи треба говорити.

Н.Б./IAR

Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».