Президент Росії Путін підписав Указ про реабілітацію кримських татар, а також інших етнічних меншин, котрі були репресовані в часи Сталіна.
«Я підписав Указ, мета якого - реабілітувати кримських татар, вірмен, німців, греків – усіх тих, хто постраждав в часи репресій Сталіна», - заявив Путін під час зустрічі Ради Федерації.
Раніше Путін повідомляв, що рекомендуватиме можливість включення кримських татар до законопроекту про реабілітацію репресованих народів.
Таку декларацію він озвучив, приймаючи на початку квітня у своїй резиденції в Ново-Огарьово біля Москви президента Татарстану, республіки що входить в склад Російської федерації, Рустама Мінніханова, який минулого місяця тричі побував у Криму, який Росія відібрала в України.
Саме Мінніханов запропонував включити кримських татар ухваленим Указом від 26 квітня 1991 року.
Більшість кримських татар, які становлять 12-15% від загального числа у 2 мільйони мешканців Криму, бойкотували березневий референдум у справі приєднання півострова до Росії.
Татар було депортовано з Криму у 1944 році, у зв’язку із звинуваченнями про співпрацю з ІІІ Рейхом. На півострів вони змогли повернутися тільки в середині 80-х років. Як результат, велика частина татар є негативно налаштованою до влади в Москві.
Тим часом, самі татари занепокоєні своєю ситуацією на півострові. Після анексії Криму Росією, ті татари, котрі мешкають на півострові, вважають, що Росія не у повній мірі гарантуватиме їм їхні права. Ахтем Сейтаблаєв, режисер фільму «Хайтарма», який показує трагічну депортацію кримських татар вважає, що, звичайно не дійде до схожої ситуації, як було до 70-их років. Проте режисер вважає, що ситуація корінного населення півострова після анексії Росією є неспокійною. Він пояснює це тим, що з одного боку влада заявляє про широкі права татар, зокрема і в органах влади, право на власну мову. З іншого боку – кілька днів тому було прийнято конституцію Криму, в якій немає жодного слова про ці привілеї для татар.
Ленур Керімов, кримський татарин, котрий мешкає в Польщі, юрист Гельсинського фонду прав людини, пояснює, що його сім’я не стільки боїться Росії, як негативно налаштованих до них націоналістичних бойовиків. Керімов пояснює, що на півострові й надалі орудують «парамілітарні, бандитські угрупування на кшталт донських козаків, які є радикально налаштовані до татар».
Ленур Керімов додає, що кримські татари чітко усвідомлюють, що Крим скоріш за все вже ніколи не буде українським, тому вони роблять усе, щоб мати можливість зберегти кримську культуру. Рада кримських татар Меджліс бореться за відновлення культури і татарської мови, проте, як підкреслює Керімов, якщо їхні права будуть порушуватись – то народ організується та буде боротися.
А тим часом, на фоні цих подій, невідомі особи напали на будівлю неофіційної ради татар – Меджлісу в Сімферополі. Безпосередньою причиною атаки став український прапор, який висить на будівлі вже третій день. Кілька чоловіків у масках вдерлися до будівлі і зірвали синьо-жовтий стяг. За словами татар, які перебували в приміщенні, проти них було вжито силу. Замасковані чоловіки пообіцяли ще повернутися.
Т.А./IAR