Тема України домінувала сьогодні у дискусії депутатів та експертів під час семінару Парламентської асамблеї НАТО, що проходить у польському Сеймі.
Представники Києва наголошували зокрема на російській пропаганді, що представляє Майдан як справу крайньої правиці.
«Майдан був величезним, масовим демократичним рухом, однак ще на початку у світі виникали побоювання на тему крайніх правих. Цей образ створений Росією та сепаратистами», – наголосила Анна Полякова із Бернського університету.
Вона звернула увагу, що демонстрації крайніх правих є відносно нечисленними, однак історії про фашистів з’являються у ключові моменти, такі як референдум у Криму та Донбасі, і «несуть повідомлення: або фашисти, або мир та праця».
Вона підкреслила, що три крайні праві партії – Свободу, Правий сектор та Партію Ляшка можна окреслити як прозахідні та проєвропейські, на відміну від крайньої правиці на Заході, успіх якій приносить якраз антизахідна позиція. Вона пригадала, що у президентських виборах праві кандидати отримали від 0,7 до 8,3% голосів.
Анна Полякова переконана, що в Україні, де ще немає сильних партій, «радикальні праві політичні групи не справляються із своїми завданнями та радше є аномалією» – навіть на фоні зростання підтримки, яка є меншою, аніж у правих радикалів на Заході. Вона зазначила, що так само після анексії регіонів традиційно наставлених негативно до українського націоналізму, крайня правиця не укріпила своїх позицій.
Володимир Сокор, експерт американського Фонду «Джеймстаун» переконаний, що Росія й надалі буде використовувати енергетичні ресурси, аби чинити тиск на Україну. «Очевидно, що Росія повністю не відітне Україну від газу, однак знайде причини, аби зменшити його доставки, можна очікувати суспільних протестів, зростаючого безробіття та затримок із виплатами. Це є частиною політичного плану проти України», – вважає Сокор.
Заступник генерального секретаря Європейської служби з питань закордонних справ Мацєй Поповський зазначив, що «безсумнівно криза в Україні змінила підстави політики безпеки та оборони Євросоюзу». Він наголосив, що українська криза дещо наблизила між собою НАТО та ЄС і співпраця зараз є значно глибша. Відтак можна говорити про найуспішніший етап співпраці останніх 15 років, вважає він.
Експерт підкреслив, що санкції проти Росії «роблять їй боляче». «Вони таки вдарили по Росії. Наприклад курс рубля впав на 18% від початку року. Також спостерігаємо значний відплив капіталу з Росії, можна говорити навіть про 120 мільярдів доларів цього року і це на підставі російських статистик», – повідомив Поповський.
Голова секції Оборонного співробітництва Штаб-Квартири НАТО в Україні Марцін Козєл пригадав, що на останньому саміті НАТО було вирішено створити фонди допомоги для України, згадав і про попередню підтримку. «Ми робимо все, що у наших силах у Києві для того, щоб зміцнювати вже створені ініціативи, зокрема у навчанні в оборонній сфері, професіональному розвитку, управлінні сектором безпеки, науковій співпраці. Ці ініціативи на даний час дуже важливі і їхня підтримка на сьогодні має найбільше значення», – наголосив Козєл.
Фахівець також підкреслив, що головне – допомога у трансформації військової промисловості. На думку Козєла, ця допомога буде мати широку та довгострокову перспективу. Йдеться про зміни, як пояснив дипломат, в українській системі озброєння та пристосування її до західних стандартів. «Україна – це унікальна країна, котра має величезний потенціал в оборонній сфері, котрий, на жаль, ще поки значно закорінений у пострадянських реаліях», – наголосив Козєл.
Зустріч, що проходить у Сеймі – це 87-ий семінар Rose-Roth, назва походить від програми співпраці із парламентами Центральної та Східної Європи, започаткованої у 1990 році конгресменом Чарлі Роузом та сенатором Біллом Ротом. Завтра учасники семінару дискутуватимуть на тему Росії, Грузії, Молдови та Білорусі.
Т.А./PAP