Український та польський інститути національної пам’яті прийняли рішення про створення спільної комісії істориків, яка займеться Волинською трагедією. Відповідне рішення прийняли сьогодні у Києві директори цих дослідницьких установ.
Голова польського Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський наголосив, що – на відміну від попередніх ініціатив – до цієї групи будуть входити тільки історики:
«Ми хочемо, щоб основою праці цієї спільної групи істориків були пошуки нових документів і публікація цих документів. А повернення до дискусії щодо інтерпретації цих документів може бути наступним етапом».
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович підкреслив, що виважена дискусія повинна вестися виключно істориками:
«Перше завдання – це відновлення (чи продовження) цього діалогу, який, на жаль, як мені здається, за останні кілька років був перерваний. Мається на увазі діалог істориків. Спроба якось деполітизувати цю тему, тому що, на жаль, зараз головними речниками цієї теми є радше політики, зокрема – політики, які радше не зацікавлені ані в розумінні того, чим була насправді ця трагедія польсько-українського конфлікту, ані тим паче – у зближенні між українцями та поляками».
Сьогодні в українській столиці Лукаш Камінський та Володимир В’ятрович відкрили виставку «Знищення польських еліт. Катинь – Акція АБ» про нацистську операцію ліквідації інтелектуалів та Катинський злочин комуністів.
Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, близько 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 12 липня 2013 року, польський Сейм вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
IAR/Я.С.