Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про геноцид у Сребрениці.
Великобританія запропонувала проект резолюції у питанні Сребрениці для вшанування жертв трагедії, яка мала місце в 1995 році. Тоді серби вбили 8 тисяч балканських мусульман – чоловіків та хлопців. Історики назвали цей злочин найбільшим масовим вбивством в Європі після Другої світової війни.
Росія виступила проти використання в резолюції визначення «злочин геноциду». Британці наполягали на цьому формулюванні, аргументуючи, що власне таку класифікацію масового вбивства використовували два міжнародні суди – Міжнародний суд в Гаазі та Міжнародний трибунал ООН щодо колишньої Югославії.
За словами посла Росії при ООН Віталія Чуркіна, підготована британцями резолюція є «неконструктивною, конфронтаційною та політично вмотивованою». Росія наполягала, аби в тексті не згадували про геноцид у Сребрениці, натомість щоб були засуджені «найбільші злочини, які викликають турботу міжнародної спільноти». «Цей проект не сприятиме миру на Балканах, а лиш відновить напругу у цьому регіоні», – переконував Чуркін перед голосуванням.
Заступник британського посла при ООН Пітер Вілсон після голосування заявив, що його країна обурена російським вето: «Дії Росії зневажають пам’ять усіх, хто загинув у геноциді в Сребрениці. Росія муситиме виправдати свій вчинок перед сім’ями понад восьми тисяч людей, які були вбиті у найгіршому злочині від часу Другої світової війни», – сказав дипломат.
Компромісу з Москвою намагалася досягти американська посол при ООН Саманта Пауер, яка була журналісткою на війні в Боснії. Тому голосування відкладалося двічі, але перемовини з Росією завершилися браком порозуміння. У результаті документ був поданий на голосування, під час якого 10 членів Ради Безпеки підтримало резолюції, а чотири – Китай, Нігерія, Ангола і Венесуела – утрималися від голосування. Але саме голос Росії «проти» став вирішальним у тому, що резолюція не була прийнята, адже Москва, як постійний член Радбезу, має право вето.
За підсумками голосування Саманта Пауер також різко розкритикувала дії РФ і дорікнула Москві в запереченні геноциду.
«Сьогоднішнє голосування мало величезне значення для сімей жертв геноциду Сребрениці. Вето Росії розбиває серця цим сім'ям. І це чергова пляма на історії Ради», – сказала дипломатка.
Із визначенням геноциду не погоджувалися боснійські серби та сама Сербія, союзником якої є Росія. Лідери боснійських сербів та політики із Сербії лобіювали у президента Росії Владіміра Путіна, аби його країна наклала вето в РБ ООН.
Після зайняття 11 липня 1995 року Сребрениці, тодішнього мусульманського анклаву, який був під протекторатом миротворців ООН, сили боснійських сербів вбили поблизу міста близько 8 тисяч мусульманських чоловіків та хлопців, а їхні тіла вкинуті до масових могил.
IAR/PAP/Т.А.