Віряни східного обряду, зокрема православні на Підляшші, у понеділок, 27 лютого, розпочали Великий піст, що передує Великодню. Цьогоріч великодні свята припадають у Східних церквах на 16 квітня, тобто у той самий день, що і у римо-католиків.
Період обмежень та роздумів відкриває читання у церквах канону святого Андрія Критського, який жив наприкінці VII – на початку VIII століття. Першим днем православного Великого посту завжди є понеділок. Йому передує Прощена неділя, коли зі всіма, хто нас образив, необхідно примиритися. Під час вечірнього богослужіння читають також великопісні молитви.
«Справжній піст – це позбавлення від зла, стриманість, спроможність опанувати власний гнів, уникання хіті, наклепів, брехні і лжесвідчень», - написав у листі у зв’язку з початком Великого посту митрополит Польської автокефальної православної церкви Сава.
«Розпочнемо радісний час посту, духовні вчинки зробимо його основою, очистимо душі, очистимо тіло, утримаймося від усілякої хтивості як і від їжі», - написав у листі священик. Він наголосив, що у житті кожного християнина час посту має важливе, духовне значення.
«Піст – це, передусім, утримання від їжі, осудження, пристрасті. Стриманість є найважливішою та найсвятішою роботою у житті людини. Це сходи, що ведуть до збереження духовного та фізичного здоров’я, до благочестя та порятунку», - написав митрополит і додав, що «піст і духовна боротьба повинні завжди бути пов’язаними з молитвою та щирим каяттям».
Православні священики нагадують, що піст перед Великоднем є найбільш суворим з усіх постів. Особливо суворо його слід дотримуватися протягом першого тижня та під час Страсного тижня. Деякі православні родини повністю відмовляються від вживання не тільки м’яса, але й риби та молочних продуктів.
Великий піст у понеділок, відомий також як Чистий понеділок, розпочали також греко-католики, котрі проживають, зокрема, на Підкарпатті. «Цього дня ми не маємо такого обряду як під час Попільної середи у римо-католиків (нанесення священиком на чолі вірних попелу зі спалених торішніх хрестів з пальмового гілля – ред.)», - сказав декан і парох греко-католицької парафії в селі Команьча Підкарпатського воєводства, о. Андрій Журав.
Священик нагадав, що згідно із традицією, за тиждень перед початком Великого посту, припиняють їсти м’ясо, а в останню неділю – також сири та молочні продукти. «Натомість у неділю перед Чистим понеділком у греко-католицьких храмах відправляють вечірні богослужіння у поєднанні з обрядом взаємного прощення вин», - додав о. Журав.
Дату Великодня в обох християнських обрядах – римо-католицькому та православному – відраховують дещо інакше, а тому тільки іноді свято припадає у той самий день. Здебільшого православні та віряни інших східних обрядів святкують Великдень після римо-католиків, а різниця може бути навіть п’ять тижнів.
Точних даних про чисельність православних у Польщі немає. Представники Польської автокефальної церкви вважають, що їх є 450-500 тисяч. За даними Головного управління статистики, православних у країні налічується приблизно 156 тисяч.
Греко-католиків, відповідно до статистики, у Польщі є приблизно 33 тисячі. Вони проживають, здебільшого, у Підкарпатському, Малопольському, Вармінсько-Мазурському, Західнопоморському, Любуському та Нижньосілезькому воєводствах.
PAP/Т.А.