Logo Polskiego Radia
Print

Віряни східного і західного обрядів святкують Великодній понеділок

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 17.04.2017 09:50
Цей день відомий як Поливаний понеділок (śmigus-dyngus), що символізує очищення, радість весни та пробудження природи
http://www.flickr.com/photos/boston_public_library/7045688651/

Сьогодні, 17 квітня, віряни західного та східного обрядів святкують Великодній понеділок, або Поливаний понеділок – другий день Великодніх свят. У Польщі та в Україні - це державне свято.

У Католицькій церкві – це продовження Великоднього тижня. Найбільші християнські свята, такі як Воскресіння Господнє, святкують впродовж восьми днів, аби краще пізнати таїнство віри, - говорить францисканець отець Каміль Павляк.

У Католицькій церкві увесь великодній період, що триває п’ятдесят днів від Великодньої неділі до Дня зіслання Святого Духа (П’ятдесятниці), потрібно святкувати як один Великодній тиждень. Але у дійсності це зробити неможливо. У літургійному календарі Католицької церкви виділяють Великодню октаву – період, що об’єднує Великодню неділю та наступний після неї Великодній тиждень.

У другий день Великодніх свят припадає Поливаний понеділок (пол. śmigus-dyngus), що символізує очищення, радість весни та перші ознаки природи, яка розквітає. Традиційно цього дня можна обливати водою інших людей, навіть незнайомих.

Раніше в Поливаний понеділок обливали в основному незаміжніх дівчат – це робили найчастіше їхні залицяльники як прояв своєї симпатії та прихованої любові.

Це стародавній звичай, що походить від давніх язичницьких обрядів символічного прокидання природи і щорічного відновлення здатності землі плодоносити. У селах на півдні Польщі до нині можна зустріти звичай окроплення господарями освяченою водою полів у понеділковий ранок.

У деяких регіонах Польщі, наприклад на Помор’ї, обливання водою стало популярним після 1920 року. У деяких частинах країни, наприклад у Цешині, поєднують звичаї обливання водою та сушіння легкими побиваннями різками. Водою поливають, в основному, молодих дівчат. Та панянка, яку не облили, або не «вибили» різками, відчувала образу та занепокоєння, оскільки це свідчило про відсутність уваги з боку місцевих кавалерів.

З Великоднім понеділком пов’язані також інші звичаї. У деяких регіонах Польщі у другий день свят сусіди кепкували одні з одних, наприклад ховаючи побутове та сільськогосподарське знаряддя. Збереженим до сьогодні звичаєм у деяких регіонах Верхньої Сілезії є кінна процесія, об’їзд полів та врочистий парад коней.

У Кракові до нині збереглися народні ярмаркові гуляння Емаус (Emaus), які святкують на правому березі ріки Рудава у районі Сальватор в околицях монастиря норбертанок. За традицією свято починається після проведення урочистої меси, яку служить краківський архієпископ. У Кракові в цей день тим, хто бере участь у святій месі в церкві святих Августина і Івана Хрестителя, приділяється індульгенція, в зв'язку з чим це свято має альтернативну назву «відпуст».

Під час Емауса влаштовують також ярмарок народної творчості, різні народні, музичні, спортивні та дитячі розважальні заходи. Краківською особливістю цього свята є катання на каруселях та гойдалках.

IAR/Т.А.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти