Як виглядає робота з молоддю в Україні? Які цілі ставлять собі молоді люди? Як на їхнє життя впливає політична ситуація? На ці та інші запитання відповіді шукало приблизно сто польських, німецьких та українських учасників форуму «Молодь в Україні», що відбувся 19 травня у Берліні. Зустріч організувала Польсько-німецька співпраця молоді (PNWM). Вона допомагає обмінюватися досвідом між молоддю, експертами у царинах науки, освіти та міжнародної співпраці, а також представниками адміністрації.
Про те, якою є молодіжна політика в Україні і як можна її порівняти з європейською молодіжною політикою, говорили у вступі український віце-міністр спорту та молоді Олександр Ярема та д-р Максиміліан Фрас з Лондонської школи економіки. Крім національно-патріотичного виховання та соціальної активності молоді ключовими цілями програми української молодіжної політики на 2016-2020 роки є здоровий спосіб життя, працевлаштування молоді і житлова політика. Концепція також включає програми підтримки для молоді з тимчасово окупованих теренів, зокрема для внутрішньо переселених осіб, а також плани розвитку неформальної освіти та міжнародного співробітництва.
Чого не вистачає? За словами Мкксиміаліана Фраса, актуальна стратегія передбачає насправді активну участь молоді у громадянському житті та формування молодіжної політики, але їй не вистачає інструментів для моніторингу та оцінки досягнутих цілей. Необхідними він назвав також дії, спрямовані на підвищення рівня соціальної прийнятності для залучення громадянського суспільства і роботі з молоддю в Україні.
За словами Максиміаліана Фраса, відсоток молоді (14-34 роки) від загальної чисельності населення країни зменшився у 2011-2015 роках з понад 30% на майже 3%. У 2011-2014 роках зріс рівень безробіття і зменшився рівень економічної активності молоді, а дослідження 2013 року показало, що найбільш популярною формою праці була самозайнятість. Велика частина молоді у віці 15-19 років переїжджає із сільської місцевості до міст, там живе її більшість – у 2016 році пропорція молодих жителів міст у порівнянні із загальною кількістю молоді становила 70%. Молодь сучасної України є дуже мобільною, це стосується не тільки внутрішньої мобільності, але і міжнародної.
За словами віце-міністра Яреми, 30% молодих українців вже були у своєму житті за кордоном. Найбільша група молоді – 45% не має власного житла і живе з батьками, натомість 32% вже мають своє помешкання. Досі тільки 2% молодих людей були залучені до діяльності молодіжних організацій.
На підставі підрахунків 13 польсько-німецько-українських проектів зустрічей молоді у 2016 році німецька соціолог Верена Генкель повідомила, що міжнародний обмін призводить до особистого розвитку молоді. Про власний досвід від проекту запитано у понад 440 молодих людей з усіх трьох країн. Для майже 40% з них зустріч становила першу у житті подорож за кордон та контакт з ровесниками з інших держав. Для молодих людей особливо важливим було те, що вони могли завести нові знайомства (понад 80%) і що могли самі у собі відкрити нові можливості (більше 60%).
Український віце-міністр спорту та молоді Олександр Ярема представив теж наслідки російської агресії в Україні на життя молоді. Від початку конфлікту до лютого 2016 року понад 250 тисяч українців у віці 14-35 років мусили змінити місце проживання. У 2014 році понад 2600 осіб, а в 2015 році понад 700 осіб у цьому віці загинуло.
pnwm.org/Т.А.