Польський віце-прем’єр Пйотр Ґлінський стурбований висловлюваннями віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він поставив відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні у залежність, зокрема, від зміни закону про Інститут національної пам’яті, - йдеться у заяві Міністерства культури і національної спадщини Польщі.
Ці питання «не повинні бути темою переговорів у засобах масової інформації», - наголошено у повідомленні.
У середу, 28 лютого, на веб-сайті Міністерства культури і національної спадщини Польщі було розміщено «заяву віце-прем’єра Пйотра Ґлінського у справі польсько-українських перемовин».
«Віце-президент Ради міністрів – міністр культури і національної спадщини, професор Пйотр Ґлінський висловлює стурбованість з приводу найновіших, цитованих мас-медіа висловлювань віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він ставить відновлення ексгумацій в Україні у залежність, зокрема, від зміни закону про ІНП та відновлення українських пам’ятників у Польщі, а також скасування заборони в’їзду для представників українських установ», - говориться у заяві.
На думку польського міністерства культури, ці питання «не повинні бути темою переговорів у засобах масової інформації, оскільки для цього проводяться двосторонні зустрічі».
«Однак найбільш важливим є те, що „зміна закону про ІНП” чи „скасування заборони в’їзду для представників українських установ” жодним чином не входять до переліку справ, що регулюються договором від 21 березня 1994 року між урядом Польщі та України про охорону місць пам’яті та спочинку жертв війни та політичних репресій, що, згідно з попереднім рішенням президентів обох держав, було темою зустрічі у Варшаві», - зазначено у заяві міністерства.
Міністерство культури і національної спадщини вважає, що цими питаннями «безсумнівно є питання охорони місць пам’яті та спочинку – польських в Україні та українських у Польщі». «Польська сторона послідовно пропонувала і продовжує пропонувати обговорювати ці справи під час діалогу польсько-українського форуму комісії, створеної на рівні, що відповідає важливості цих питань», - зазначає Міністерство культури.
У заяві також відзначено, що комісія повинна погодити питання місць пам’яті, зокрема тих, правовий статус яких ставиться під сумнів. «Польська сторона заявляла і заявляє про волю проведення повної інвентаризації українських місць пам’яті у Польщі, що сприятиме їхньому постійному захисту. Аналогічно потрібно запустити процес інвентаризації польських місць пам’яті в Україні», - зазначено у повідомленні.
Міністерство культури наголошує, що «польський уряд гарантує, що кожна жертва воєнних дій та репресій може сподіватися у Польщі на гідне поховання, а також на такий пам’ятник у місці поховання, який сторони погодять під час двосторонніх перемовин. Тому слід ще раз наголосити на повній готовності до співпраці Польщі з Україною під час ексгумацій».
Міністерство культури Польщі зазначає, що справа місць пам’яті важлива. «Підтверджуємо багаторазово висловлену готовність до дискусії про українські місця пам’яті у Польщі та польські в Україні, зокрема дискусії про їхній правовий статус, однак немає жодних практичних чи формальних підстав для пов’язування цих справ з питанням пошуково-ексгумаційних робіт», - говориться у заяві.
Також наголошено, що спочатку потрібно знайти та поховати усіх жертв війни та політичних репресій. «Тільки потім перейдемо до набагато важчих питань, до дискусії на тему статусу і способу увічнення пам'яті. Причиною кризи у взаємовідносинах є обумовлення українською стороною співпраці в очевидних питаннях від порозуміння у набагато важчих символічних питаннях», - наголошено у заяві польського відомства.
PAP/Т.А.