Інститут національної пам’яті Польщі надасть українській стороні доступ до звіту у справі археологічних досліджень на цвинтарі села Грушовичі на Підкарпатті. Про це у середу, 30 травня, повідомила Анна Шельонґ з Бюро пошуків та ідентифікації ІНП Польщі. За словами польської сторони, розкопки не підтвердили, що під розібраним торік пам’ятником УПА були останки вояків українського військового формування.
«Звіт складатиметься з двох документів. Це буде висновок з проведених археологічних робіт, у якому разом зі світлинами буде інформація про масштаби та хід робіт, про знайдені останки та, що важливо, предмети, які виявили біля похованих осіб. По-друге, буде висновок медично-судового експерта з інформацією про вік та стать осіб, останки яких ми знайшли», - сказала віце-директор Бюро пошуків та ідентифікації ІНП Польщі Шельонґ.
Доповідь експертів Інституту нацпам’яті Польщі українська сторона отримає у червні. Історик з польського Інституту також закликала представників української влади утриматися з полемічними коментарями на тему досліджень у Грушовичах до ознайомлення зі звітом.
«Я вважаю, що тільки на підставі звіту, а не інформації в ЗМІ, можна дискутувати щодо висновків експертів ІНП, котрі, на чому варто наголосити, мають дуже великий досвід у пошукових та ексгумаційних роботах», - підкреслила Анна Шельонґ. Вона висловила також надію, що детальне ознайомлення українців з документами у справі досліджень в Грушовичах дозволить заспокоїти емоції та відкриє шлях до доброї співпраці у майбутньому.
Віце-директор Бюро пошуків та ідентифікації ІНП Польщі прокоментувала також слова віце-прем’єра України Павла Розенка, який у вівторок закликав продовжити археологічні дослідження у Грушовичах. На його думку, розширення робіт дозволить встановити, кому належать останки, які ІНП виявив на цвинтарі в Грушовичах. Український чиновник також зазначив, що оскільки під пам’ятником знайдено останки людей, то монумент в Грушовичах має бути відновлений.
Коментуючи заклик віце-прем’єра України щодо ідентифікації виявлених останків, польська історик поінформувала, що віце-голова ІНП Польщі професор Кшиштоф Шваґжик, присутній під час робіт у Грушовичах, пропонував представникам України вилучити кістковий матеріал з останків, однак українська сторона, за словами Анни Шельонґ, не була зацікавлена у такій можливості. Вона зауважила, що для ідентифікації необхідне, по-перше, гіпотетичне встановлення ідентичності особи, якій можуть належати знайдені останки, а, по-друге, встановлення та отримання генетичного матеріалу рідних членів родин цієї особи, для можливості проведення дослідження. «Можливо, українська сторона не може зібрати ці дані та інформацію, а тому генетичний матеріал не був вилучений», - вважає вона.
Дослідження ІНП Польщі за участі представників української сторони тривали на місці розібраного у 2017 році пам’ятника, присвяченого воякам УПА. Після закінчення робіт ІНП Польщі заявило, що під монументом знайдено цивільні поховання 16 осіб, але не підтвердило інформацію, що це члени УПА. Згідно із законодавством Польщі, тільки наявність останків упівців могла би виправдати збереження присвяченого їм пам’ятника. Українська сторона водночас заявила, що у цьому місці спочавають останки щонайменше трьох членів УПА.
Анна Шельонґ також зазначила, що археологічні дослідження української сторони на терені цвинтаря у Грушовичах можливі за умови, якщо українська влада дозволить польським експертам продовжити пошуки та ексгумації останків польських жертв на терені України. «Ми не будемо блокувати для української сторони можливість робіт у Польщі, але сподіваємося на взаємний крок, тобто надання нам можливості досліджень в Україні», - сказала вона. Історик теж поінформувала, що 16 травня ІНП поновив звернення до української сторони, аби Київ дозволив продовжити пошукові роботи на терені України. Заборона діє від минулого року після знесення українського пам’ятника у Грушовичах.
У заяві ІНП назвав понад 10 місць, де польська сторона хоче провести пошукові роботи, зокрема неподалік Львова, де є могили польських солдатів від вересня 1939 року. Інші місця – це, наприклад, Гута Пеняцька, Острівки та Воля Островецька, де спочивають останки жертв Волинської трагедії.
Анна Шельонґ також повідомила, що під пам’ятником УПА, який на думку українців, був могилою, не поховані члени українського формування. «Ми знайшли під пам’ятником останки 16 осіб. Це скелети чоловіків, жінок та дітей, зокрема немовлят. І немає жодних сумнівів, що це цивільні поховання, про що свідчать знайдені біля скелетів довоєнні монети, які, згідно з регіональним звичаєм, вкладали у долоні», - сказала віце-директор бюро ІНП.
Водночас вона нагадала, що на терені цвинтаря у Грушовичах поховані члени УПА, але в інших місцях, не під пам’ятнкиом, присвяченим цьому формуванню. «Неподалік місця наших робіт є щонайменше дві могили, де, за інформацією української сторони, поховані члени Української Повстанської Армії», - сказала Шельонґ.
Віце-директор бюро ІНП також нагадала, що Інститут провів дослідження на прохання Підкарпатського воєводського управління, яке у квітні цього року отримало у цій справі заяву від Об’єднання українців у Польщі. У клопотанні організація навела свідчення одного з жителів села Грушовичі від 1995 року, за словам якого, під пам’ятником були дві колективні могили 12 членів УПА. «Наші дослідження спростували цю інформацію», - заявила Анна Шельонґ.
Історик додала, що в українській літературі історики ІНП Польщі знайшли пізніші та інші свідчення цієї самої особи, за словами якої, «на цвинтарі у Грушовичах поховані члени УПА, але у різних місцях». Крім того, як додала вона, самі українці, зокрема журналіст Богдан Гук, неодноразово називали пам’ятник УПА у Грушовичах символічним, а не могилльним.
PAP/Т.А.