Сьогодні, 25 липня, минає 50 років від публікації енцикліки блаженного папи Павла VI «Humanae vitae» («Людське життя») про моральні принципи передавання людського життя. Документ опрацьовували протягом п’яти років і він став результатом консультацій папи римського з особами з кіл сімейного консультування, зокрема з кардиналом Каролем Войтилою та докторкою Вандою Пултавською.
Цю енцикліку Павло VI присвятив подружжям, священнослужителям та лікарям. У документі він наголосив на особливостях подружньої любові, розвитку подружніх стосунків, пояснив, чим є відповідальне батьківство. Енцикліка стала основою для багатьох чинних документів Католицької церкви. Часто до неї звертався папа Іван Павло ІІ.
Душпастир з Інституту сімейних досліджень отець Ярослав Шимчак сказав Польському радіо, що автор «Humanae vitae», критикуючи в енцикліці контрацепцію, захищає гідність жінки та чоловіка. Він звернув увагу, що «велике занепокоєння папи полягало у тому, аби врятувати гідність жінок, бо контрацепція зводить її до ролі когось, хто має доставити задоволення» і «позбавляє жінку всієї краси та гідності».
Ярослав Шимчак відзначив, що Павло VI, наголошуючи в енцикліці на відповідальному батьківстві, запрошує подружжя до прекрасної любові. Він нагадав про вчення Павла VI, який написав, що подружжя має право робити перерви між зачаттями, але не обезплідненням шлюбного акту, оскільки такий підхід позбавляє їх «досвіду краси любові подружжя, що вимагає зусиль, пізнання себе, поваги до іншої особи».
Отець Шимчак підкреслив, що «вимоглива любов є відповіддю на глибокі потреби людського серця», а «любов, зведена до споживання, задоволення власних егоїзмів, не принесе щастя».
В енцикліці «Humanae vitae» папа Павло VI визначив принципи людської любові, яка є людською, повною, вірною, винятковою та родючою. Енцикліка була відповіддю Католицької церкви на сексуальну революцію 1968 року та пов’язану з нею контрацепцію, що руйнує плідність, здоров’я та подружні стосунки. Для Павла VI це був один з найскладніших для опрацювання документів його понтифікату. Під час загальної аудієнції після оголошення енцикліки папа визнав, що він заплатив за неї «великим стражданням та боротьбою».
IAR/Т.А.