З дезінформацією у всесвітній веб-мережі, зокрема, з боку Росії, потрібно боротися завдяки освіті та технологічним рішенням, а не цензурі. На боротьбу з фейковими новинами та інформацією потрібно більше коштів; це стане одним з викликів напередодні європейських виборів у 2019 році. На цьому наголосили учасники конференції, що відбулася на цю тему в Європейському парламенті.
Ініціаторками конференції, присвяченій дезінформації, передбаченню загроз, пов’язаних з нею та протидією таким явищам були польська євродепутатка Анна Фотиґа (Європейські консерватори і реформісти, Право і справедливість), а також латвійська євродепутатка Сандра Кальнєте (Європейська народна партія).
За словами Анни Фотиґи, конференція має звернути увагу на те, що російська інформаційна війна є не тільки європейською проблемою.
«Втручання Кремля в американські та європейські вибори і референдуми не є збігом обставин, а частиною тривалого плану російської закордонної політики, що має погіршити та підірвати західні інституції. Ця конференція повинна допомогти опрацювати трансатлантичну стратегію, аби ефективно розв’язувати питання можливого іноземного втручання у європейські вибори наступного року», - зазначила вона.
А тому, як додала Анна Фотиґа, дуже важлливою є трансатлантична співпраця, а також підтримка для фронтових держав, яким особливо загрожує російська гібридна війна.
Сандра Кальнєте звернула увагу, що проблему дезінформації в Євросоюзі побачили тільки в останні роки. «Я пригадую одинокі голоси, що закликали до європейської відповіді на дезінформацію після вибуху війни в Україні. Нині дискусія на цю тему триває як на європейському рівні, так і в трансатлантичному просторі», - сказала вона.
На її переконання, дезінформація буде загрозою перед виборами до Європарламенту, що відбудуться у травні 2019 році. «Ми повинні бути впевненими, що вони пройдуть вільно та безпечно. На дезінформацію треба відповідати, спецслужби повинні оперативніше ділитися інформацією, на це необхідно теж більше коштів», - зауважила латвійська політик.
У конференції взяла участь директорка незалежного білоруського телебачення «Белсат» Аґнєшка Ромашевська-Ґузи, яка наголосила, що хоча на Сході важливі соціальні мережі, проте не треба забувати про те, яку там силу має телебачення. Вона додала, що у відповідь на пропаганду на Сході потрібно діяти на її території. «Тому „Белсат” працює інструментом у війні інформації та дезінформації», - підкреслила вона.
За словами директорки «Белсату», треба поставити собі запитання - як зробити так, аби «одержувачі інформації вірили нам, а не іншим». На її думку, неможливо перемогти російську пропаганду, якщо погодитися з думкою, що треба надавати тільки інформацію, а одержувачі будуть вірити у неї. «Так ми не переможемо», - сказала вона. Ромашевська-Ґузи підкреслила, що ознаками пропаганди Кремля є те, що вона дає аудиторії емоції та розваги, але не поважає її.
«Ми вважаємо, що потрібно поважати нашу аудиторію та давати їй цінності, (…) показувати, що вони важливі для нас», - наголосила вона, додавши, що «Белсату» вдалося досягти успіху у цьому, адже 70% білорусів знає нині про цей телеканал.
Проф. Ян Енґельманн з Амстердамського університету зверну увагу, що успіх дезінформації полягає у тому, що часто фальшива інформація поширюється швидше і вона доходить до більшого числа людей, ніж правдива, а причиною є емоційна реакція людей. Тому, на його переконання, відповідь на дезінформацію можна розвивати завдяки освіті, зокрема, розвитку здатності критичного мислення.
Іншу думку мав Томас Альбрехтсен, директор компанії Nextwork A/S, що спеціалізується на стратегіях протидії цифровим загрозам.
«Освіти недостатньо, потрібні конкретні дії. Ми повинні сприймати соціальні мережі як інфраструктуру, яку можна використати погано або добре, наприклад як дороги та школи. Треба діяти, якщо ці мас-медіа погано використовують. Соціальні мережі повинні відчувати відповідальність за інформацію, що публікується в Інтернеті», - підкреслив він. Експерт вважає, що такою дією може бути закриття сторінок, котрі поширюють дезінформацію.
PAP/Т.А.