«Реакція держав НАТО на підписання у червні у Вашингтоні польсько-американського договору є позитивною», - заявив у четвер у Брюсселі журналістам міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, який на зустрічі Північноатлантичного альянсу поінформував союзників про подробиці угоди.
Міністр Блащак взяв у четвер участь у засіданні міністрів оборони держав НАТО у Брюсселі.
«Присутність військ Сполучених Штатів зміцнює НАТО – присутність у Європі на східному фланзі – а отже стримує можливого противника», - наголосив він і додав, що таким чином гарантується безпека Польщі, державам східного флангу НАТО, а також усьому Альянсу.
Зустріч НАТО у Брюсселі була присвячена теж реакції Альянсу на розгортання Росією ракетних комплексів, що можуть нести ядерні боєголовки та досягати європейських міст. Блащак вважає, що відповідь НАТО на порушення Росією Договору про ліквідацію ракет середнього та малого радіусу дії (INF) має бути рішучою.
«Досвід Польщі однозначно показує, що будь-яка поступливість, невизначеність є поганою. А тому ця реакція повинна бути твердою, рішучою. Йдеться про те, аби стримувати можливого агресора, і це моя думка. Як міністр оборони я реалізую саме таку політику. Я збільшую чисельність польського війська, оснащую його найсучаснішою технікою», - зазначив він. Блащак підкреслив, що це має сприяти головному принципу дії НАТО - «захищати і стримувати».
Міністр Балащак не виключив, що договір може бути розірваний у зв’язку із позицією Москви.
«Хоча усі присутні поділяли надію, що до 2 серпня Росія має ще час на перегляд своїх кроків та обмеження розгортання ракет середньої дальності, що безумовно загрожують безпеці Європи та світу», - зауважив він.
Нагадаємо, у вівторок генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що у Росії залишилося 5 тижнів, аби врятувати ракетний договір. Він заявив, що НАТО відповість, якщо Росія не змінить своєї поведінки.
Йдеться про нові військові навчання, військову розвідку та спостережницькі операції. «Ми теж розглянемо нашу повітряну та протиракетну оборону і традиційні можливості. Наше ядерне стримування буде безпечним та ефективним», - сказав Столтенберґ. Він додав, що НАТО не розгорне у Європі нових ракетних комплексів, бо не хоче діяти такими самими методами, як Москва. Генсек зауважив, що дії НАТО є тільки оборонними і вчергове закликав Росію повернутися до дотримання положень INF.
При нагоді зустрічі міністрів оборони НАТО відбулася також зустріч представників країн з очільницею дипломатії Європейського Союзу Федерікою Моґеріні. Перемовини стосувалися використання сучасних технологій в обороні.
«Польща активна в одержанні цих сучасних технологій. Звісно, ми маємо набагато складнішу відправну точну, ніж наші партнери із заходу Європи, але ми наздоганяємо Європу і трансатлантичний світ», - запевнив Блащак. Він підкреслив, що є сектори, у яких Польща працює особливо добре, як, наприклад, радари. На додаток міністр зазначив, що Польща купує сучасну техніку, прикладом чого є процес придбання літаків F-35. Блащак повторив, що нові технології є дуже важливим, бо можуть стримувати можливих агресорів.
Міністр оборони також підкреслив, що Польща належить до лідерів НАТО щодо витрат на оборону. «Ми призначаємо понад 2% ВВП на оборону. Ми входимо у групу восьми держав Альянсу, котрі показали саме такі результати. Інші держави заявляють, що будуть витрачати щонайменше 2%. Польща вже це робить», - наголосив Маріуш Блащак.
Міністра запитали також про ініціативу Альянсу 4x30 і внесок Польщі у неї. За його словами, Польща висловила бажання взяти участь у цій ініціативі, але надто рано говорити про подробиці. Згідно з ініціативою 4x30, до 2020 року держави Альянсу будуть зберігати на високому рівні готовності 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадр та 30 бойових кораблів, готових до дій у період до 30 днів.
Зазначимо, що до кінця року НАТО має збільшити бойову готовність військ по цілій Європі. Це передбачає згадана стратегія 4x30, над якою працюють країни Альянсу. Генсек НАТО поінформував, що робота на укомплектуванням чергових підрозділів добігає кінця. За його словами, вже є приблизно три чверті необхідних військ.
Нові рішення Альянсу є наслідком агресії Росії в Україні – окупації Криму та розв’язування війни на сході країни. НАТО створило нові сили швидкого реагування, а до Польщі і країн Балтії перекинуло по тисячі військових. Нині Альянс змінює свою структуру командування і зміцнює розвідку.
PAP, IAR/Т.А.