6 червня Європарламент делегував екс-президента Польщі Александра Кваснєвського та екс-голову Європарламенту Пата Кокса спостерігачами при розгляді касаційної скарги у справі Юлії Тимошенко. Місія розпочала працю 11 червня. За деякий час її компетенції були розширені: спостереження за процесами екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка, а також моніторинг парламентських виборів.
2 жовтня Кваснєвський та Кокс презентували попередній звіт про роботу місії на засіданні конференції президентів Європарламенту. Про деталі рапорту Брюссель багато не говорить. Але два тижні тому у Варшаві на зустрічі, присвяченій виборам в Україні, Кваснєвський поділився деякою інформацією про роботу місії:
- Ця місія має три площини. Перша – це гуманітарна, у тут нам вдалося хоч небагато, але чогось досягнути. Юлія Тимошенко продовжує лікування, і це істотний факт, адже існувала можливість її повернення до колонії. Те, що їй запевнили лікування під наглядом німецьких лікарів є добрим знаком і не ускладнює нам справи. З іншого боку, вдалося звільнити Валерія Іващенка – вирок ув’язнення для нього був замінений на вирок умовно. Немає нових справ проти опозиції. Може прокуратура їх і готує, але вони не потрапили до суду. На мою думку, це треба сприймати як створення певного простору для пошуку компромісу у майбутньому.
Колишній президент Польщі наголосив, що пошук рішень у цій площині є дуже важким:
- Маємо звертати увагу на дві речі, поза суто політикою. Перша – це стан законодавства, бо як би низько ми не оцінювали українське судочинство, ув’язнені особи отримали вироки на підставі правових норм, отже звільнити їх можна або через амністію, або через помилування. Тобто є нелегкий правовий шлях, до якого, як бачимо, обидві сторони ще не готові. Друга річ це психологічний фактор. Рівень ненависті між головними представниками української політичної сцени, на жаль, є дуже високим.
Александер Кваснєвський зауважив, що бачить з боку української влади бажання не ускладнювати цю непросту ситуацію. Розповів він також і про інші аспекти праці місії Європарламенту в Україні:
- Другою площиною, і можливо більш плідною, є зміни в системі українського права. Наша місія, дискутуючи з багатьма партнерами, посприяла тому, що ці зміни відбувають швидше. Маю відзначити, що українці проводячи ці реформи близько співпрацюють з ЄС. Третя площина – політична. Наша діяльність в її рамках покликана зробити так, аби процес наближення України до ЄС продовжувався. І тут є два істотних питання: справа Тимошенко та вибори. Ці вибори є тестом для України на готовність прийняти стандарти ЄС. Якщо вибори будуть чесними, то контакти продовжаться, якщо ж, не дай Боже, ні – то діалог Україна-ЄС напевно буде заморожений на певний період.
Вчора у Брюсселі Пат Кокс та Александр Кваснєвський детальніше зупинилися на питанні реформи українського законодавства. Польський політик пояснив значення запровадження нового Кримінально-процесуального кодексу, котрий набуде чинності 19 листопада:
- Україна відходить від Хрущовського кодексу, запровадженого ще в 1961 році. На практиці це значить, що майже половина людей, які знаходяться в слідчих ізолятарах без вироку суду, зможе вийти на свободу. Вже ухвалені нові приписи, що регламентують діяльність адвокатури. Це зміцнить цей інститут. Триває приготування дуже важливого Закону про прокуратуру, який зменшить роль державного обвинувачення у судовій системі, що є спадком радянських часів. Пам’ятаймо, що зміни законів це одна річ, а зміна менталітету – вже інша. Ці другі зміни це більш важче завдання, але необхідно його виконати.
Мабуть, найголовніші новини цього дня – місія Кваснєвський-Кокс буде призупинена до завершення парламентських виборів в Україні, натомість продовжить свою роботу після 28 жовтня до кінця року. Причини такого рішення пояснив голова Європарламенту Мартін Шульц:
- На час кампанії ми призупиняємо місію, бо не хочемо, аби президент Кваснєвський та пан Кокс були кимось інструментально сприйняті.
У тому, що місію продовжено, позитив бачить Кшиштоф Нєчипор, редактор польського порталу Eastbook, присвяченого Східному партнерству:
- Думаю, це свого роду шанс для України та української влади. Вже той факт, що початкові компетенції місії були розширені, показує наскільки актуальними є проблеми демократії та прав людини в Україні. Тому продовження місії це простягання долоні до української влади перед виборами, аби вона осмислила ситуацію та зробила щось для її поліпшення. Згідно з моєю інформацією, вже зараз частина європейських політиків хотіла би не визнати вибори в Україні хоча б через неучасть у них Юлії Тимошенко. А вчорашнє рішення Європарламенту навпаки показує бажання Брюсселя не «перекреслювати» ці вибори ще до їх початку.
Із задововлення рішення європарламентаріїв сприйняла дочка Юлії Тимошенко Євгенія:
- Це позитивна інформація для нас, що місія ще не досягла своїх результатів. Режим контролює систему судочинства. Сподіваємося, місія займеться цією справою. Не існувало правових підстав для вироку моїй мамі.
Отже, Кваснєвський та Кокс повернуться до України після виборів. Європа ж продовжує пильно спостерігати за виборчою кампанією до українського парламенту. Більшість політиків та експертів одностайні в тому, що якщо ці вибори не будуть чесними, прозорими та демократичними, то на відносини Україна-ЄС чекає дуже песимістичне майбутнє.
Олена Бабакова