Результат українських парламентських виборів варто сприймати як успіх проєвропейських сил, - вважає президент Польщі Броніслав Коморовський, про що й повідомив у вівторок європейських колег. Чи залагодження ситуації довкола підрахунку голосів це нова стратегія польського лідера, а якщо так, то чи принесе вона результати?
Польський лідер останніми тижнями став популярною персоною в українських мас-медіа, адже він чи не єдиний серед західних політиків позитивно оцінює вибори до українського парламенту. Хтось вбачає у позиції Коморовського надію на продовження діалогу з Європою, а хтось – критикує за необґрунтовану м’якість та нерозуміння драматизму ситуації в українській політиці.
Чому президент Коморовський уникає гострих коментарів щодо українських подій? Своєю версією поділився політолог, доктор Анджей Шептицький з Варшавського університету:
Доктор Анджей Шептицький
- Результати українських виборів – я маю на увазі, яка партія отримала скільки відсотків голосів виборців – більш-менш відповідають передвиборчим прогнозам та даним екзит-полів. Звісно, кампанія не пройшла без порушень, є проблеми з підрахунком голосів в одномандатних округах. Натомість треба підкреслити, що ці події кардинально не вплинули на результат голосування. Навіть якщо б вибори пройшли без порушень, з тим законодавством, яке є, Партія регіонів і комуністи знову б сформували більшість. Тому президент Коморовський і говорить, що результати виборів не сфальсифіковані.
«Коментарі президента Коморовського не є такими вже ліберальними», - вважає радник президента Польщі з суспільних питань Генрік Вуєц:
- Президент чекав на висновки груп моніторингу, які працювали в Україні під час виборів. З боку спостерігачів була критика передвиборчої кампанії, проте не було істотних застережень щодо результатів голосування. Тому президент й визнає ці вибори демократичними. Коморовському дуже залежить, аби порушення, що мали місце під час виборів, в Європі не використали як привід для ізоляції України. Подивіться – подібна ситуація існувала й перед Євро-2012, коли деякі політики закликали до бойкоту чемпіонату, але Коморовський рішуче заперечив таку можливість. Мета польського президента – залишити Україні європейську перспективу.
Генрік Вуєц наголошує: серед усіх парламентів пост-радянського простору, за виключенням звісно країн Балтії, в українському буде найбільше політиків, орієнтованих на європейське майбутнє держави. В такій ситуації вже можна починати переговори:
Радник президента Польщі Генрік Вуєц
- Канцелярія президента Коморовського, як і раніше канцелярія президента Качинського, зацікавлена добрими відносинами з нашими східними сусідами. Знаю, що перед виборами українську владу від порушень під час кампанії застерігав міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Поки що він не долучився до цієї дискусії, проте можу запевнити – між президентом та урядом існує згода щодо східної політики.
Українські інтелектуали часом закидають польському лідеру небажання назвати речі своїми іменами, спроби штучно зменшити драматизм післявиборчої ситуації. Анджей Шептицький вважає, що така критика не до кінця має підстави:
- Думаю, все залежить від того, чи розглядаємо ситуацію тільки у площині країни, чи в міжнародному контексті. З точки зору внутрішньої ситуації в Україні, те, що робить теперішня влада, не відповідає принципам демократії. З цієї точки зору критика «ліберальної» позиції президента Коморовського є доречною. Але якщо цю тезу про недемократичність розігрувати на міжнародній арені, то Україна – раніше чи пізніше – опиниться в одній групі з Білоруссю. В результаті припиниться діалог Києва з Брюсселем, Угода про асоціацію не матиме перспектив, не відбудеться лібералізація візового режиму. А брак європейської перспективи позбавить Віктора Януковича всіх обмежень при організації виборчої кампанії у 2015-му році.
Анджей Шептицький вважає: рішення про повторне голосування у 5 округах доводить, що українській владі залежить на тому, як її сприймають в Європі. Це дає шанс продовжити переговори. А якщо шанс є, не варто його втрачати:
- Мені здається, президент Коморовський спирається на тезу, що гостра критика України є непродуктивною. Вона обмежує співпрацю України з Заходом та одночасно розв’язує руки недемократичним політикам над Дніпром. ЄС вже має досвід з Білоруссю – тут гостра критика та ізоляція не принесли жодного ефекту.
Європейські лідери поки що ставляться до результатів українських виборів критично. За словами Генріка Вуєца, цю настанову ще можна переломити:
- У тому, аби мати добрі відносини з Києвом, зацікавлені не тільки польські, а й наприклад французькі та бельгійські політики. Звісно, німці є більш скептичними. Не всі готові підписати з Україною Угоду про асоціацію, але так само було колись і з Польщею. Зараз же президент Коморовський намагається довести, що добрі стосунки з Україною є корисними для ЄС і посприяють промоції європейський вартостей на Сході.
А як всередині країни? Чи всі польські політичні сили згодні з українською політикою президента? Наразі ніхто її не критикує. Пояснити таку одностайність можна по-різному. Анджей Шептицький:
- Я маю таке враження, що зараз польські політики мають багато «цікавинок» для обговорення всередині країни. Тому польський політичний клас ще не проаналізував ґрунтовно ситуацію в Києві.
Генрік Вуєц пояснює мовчання польських політиків згодою з позицією президента:
- Оцінка української ситуації є подібною в усіх польських політичних силах. Природно, що президента підтримує його партія Громадянська платформа. Але головні опозиціонери – Право і справедливість – теж є прихильниками добрих відносин з Україною. Я згадую, що покійний президент Лех Качинський не відмовлявся від діалогу з Януковичем. Думаю, в цій ситуації польські політики однаково розуміють державні інтереси.
То чи має Польща шанси і цього разу стати успішним адвокатом України в Європі? Як вважає Анджей Шептицький, Брюссель ще не визначився, що далі робити з Україною: «В даній ситуації як критика українських виборів, так і її брак – все буде поганим рішенням, яке хтось розкритикує. Кожна резолюція Брюсселю з якоїсь точки зору буде неоптимальною. Тому ніхто не поспішає її ухвалювати».
Олена Бабакова