В Брюсселі триває «український тиждень»: починаючи від понеділка євросоюзні очільники провели ряд зустрічей з представниками української влади та опозиції, у середу комітет закордонних справ Європарламенту зібрався на спеціальне засідання, аби обговорити ситуацію з «торговельною війною» між Росією та Україною. Чи дії Кремля опосередковано наблизять Київ до ЄС?
Неприродно, коли одна країна намагається впливати на політичний вибір іншої шляхом економічного шантажу, - такою була головна теза нещодавніх розмов у Європарламенті на тему поступів української євроінтеграції та торговельного конфлікту з Росією. Європа, котра раніше намагалася триматися дещо осторонь від суперечок Владіміра Путіна та Віктора Януковича, цього разу вирішила діяти активніше.
Хоча до спільної позиції щодо конфлікту на лінії Київ – Москва ще далеко, однак сам факт дискусії на цю тему у ЄС це вже великий поступ, - вважає польський євродепутат Павел Коваль, голова комісії міжпарламентської співпраці Євросоюз – Україна:
- Така ситуація сталася вперше: щодо однієї з країн, з якою Євросоюз хоче підписати Угоду про асоціацію і з якою має добрі відносини, агресивно поводиться інша країна, з якою Євросоюз також має добрі відносини. Такого ще не було, тому ЄС важко випрацювати спільну позицію. З цієї точки зору актуальна постава Євросоюзу є доброю для України: всі політичні угрупування, які мають різні погляди на східну політику Європи, у середу доволі одноголосно засудили дії Росії.
Незважаючи на таке вербальне заангажування в українські справи, на думку євродепутата до якихось реальних дій Євросоюзу щодо Росії наразі не дійде:
- Я думаю, не буде якогось офіційного комюніке Європарламенту, яке можна буде визнати офіційною позицією ЄС щодо «торговельної війни» між Україною та Росією. А ось на що варто розраховувати, це те, що розглядаючи цей конфлікт ЄС випрацює більш конкретний стиль поведінки. Євросоюзні інституції напевно будуть наголошувати на цій проблемі на всіх рівнях у контактах з Москвою. Думаю, до цієї теми звернуться учасники саміту Великої двадцятки та саміту Євросоюз – Росія. Виступи євродепутатів переконали Єврокомісію, що в подібних випадках не варто залишатися пасивними. Якщо у середині серпня ставлення Єврокомісії можна було охарактеризувати фразою «це не наша справа», то після дискусії в комітеті Європарламенту повернення до такої позиції є неможливим.
Більш стримано зацікавлення європейських парламентарів українськими справами оцінює директор Фонду американсько-польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло:
- Євросоюз висловив своє обурення щодо методів тиску, які Росія застосовує щодо України, що, до речі, є порушенням засад Світової організації торгівлі, членом якої Росія також є. Але я не бачу жодного плану у Брюсселі, жодної стратегії, поза завзятим повторюванням тези, що Київ має виконати обіцянки дані Єврокомісії взимку цього року щодо реформ системи судочинства, захисту прав людини та звільнення екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Зараз це своєрідна гра кота з мишкою: українська влада сподівається, якщо Росія з нею так поводиться, то може ЄС стане прихильнішим і не буде так наполягати на виконанні всіх своїх вимог.
Останній сценарій не є аж таким неправдоподібним. Як наголошує Ян Пєкло, Владімір Путін протягом останніх тижнів зробив для української євроінтеграції більше, ніж Віктор Янукович за останній рік:
- Владімір Путін мабуть має таку долю: коли він починає робити більш агресивні кроки чи то стосовно України, чи в Білорусі або в Грузії, то громадськість у цих країнах починає негативніше ставитися до Росії та її євразійських інтеграційних проектів. У цьому сенсі російський президент зробив українців більш консолідованими та змусив їх уважніше подивитися в бік Європи. Але я не думаю, що така політика Росії це виключно невдала концепція кремлівських експертів. Це більш тонка гра: експорт ідеї «русского мира», посилення впливу Московського патріархату, проплачені політики та громадські організації. Невдовзі Росія матиме досконалу можливість зміцнити свої позиції в Україні: у випадку початку військової операції у Сирії за участю Сполучених Штатів та країн ЄС Росія отримає карт-бланш на більш агресивну поведінку у Східній Європі. Може повторитися ситуація, яка мала місце під час інтервенції НАТО у Косово.
Теза про те, що Захід може «обміняти» Україну на російську згоду на початок операції проти режиму Башара аль-Асада обговорюється експертами вже понад півроку. І Ян Пєкло вважає її доволі вірогідною:
- Така можливість існує: якщо Росія поступиться у справі Сирії, то Захід зменшить свою активність на терені пост-радянського простору. Хоча я маю враження, що Москва не збирається поступатися у близькосхідному питанні. Захід переживає глибоку політичну та економічну кризу, і Кремль вважає, що може цим скористатися.
Чи почнеться операція в Сирії, чи ні – на думку експерта, Євросоюз і так не стане активнішим учасником суперечки між Києвом та Москвою:
- По-перше, ЄС не має бачення, що робити у цій ситуації, по-друге – не має засобів тиску на Росію. Варто було б звернутися до Світової організації торгівлі – Росія розпочавши «торговельну війну» порушила не одну її засаду, а ця інституція має карні механізми. Маю таке враження, що Захід зараз дуже зайнятий іншими міжнародними проблемами, тому не буде довго концентруватися на агресивній політиці Кремля щодо Києва. І що найгірше – Росія це добре розуміє і може й надалі дозволяти собі так поводитися.
Чи страждання Києва через дії Москви не відволікатимуть увагу європейських лідерів від питання звільнення Юлії Тимошенко? Євродепутат Павел Коваль тут від прямої відповіді ухилився:
- Останні події показують, що підписання Угоди про асоціацію ЄС – Україна має характер геостратегічний, а не тільки політичний. І погано було б, якби ми через це забули про справу Юлії Тимошенко. Але не менш погано було б, якби за справою Тимошенко ми не зауважили більш серйозних інтересів і України, і Європи. Україна і так має виконати ті зобов’язання, які взяла на себе перед Європою. Однак політична атмосфера для підписання Угоди зараз є однозначно кращою, ніж кілька місяців тому.
У четвер перспективи підписання Угоди про асоціацію та відносини з Росією європейські керівники обговорювали з представниками української опозиції, Арсенієм Яценюком та Віталієм Кличком. Натомість у Москві відреагували на репліки євродепутатів: Росія ніколи не була противником європейської інтеграції України і взагалі нікого ні до чого не змушує. Однак російські політики не виключають, що економічні конфлікти, аналогічні з нещодавнім, можуть повторюватися у майбутньому.
Олена Бабакова