Шок, розпач, акцептація, плани на майбутнє. Так коротко можна описати реакцію польського та європейського політикуму на останні події у Києві. Прихильників версії про оптимістичне закінчення саміту у Вільнюсі у Польщі залишається все менше, однак досі є надія на переговорний процес протягом найближчого тижня. Що далі з Україною?
Як швидко змінюються події у Києві, так зрештою і змінюється їхня оцінка в Варшаві. Постанова українського уряду про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію в ЄС у Польщі була сприйнята як грім посеред і без того не дуже ясного неба. Допоки експерти розмірковували, чи вдасться підписати Угоду у Вільнюсі без вирішення справи Тимошенко, Микола Азаров задекларував, що Україна просто не в стані настільки радикально відірватися від Росії. У Польщі ця новина багатьох засмутила, хоча критичні голоси щодо можливості підписання Угоди з Україною лунали вже раніше.
«Я ніколи не вірив в те, що Янукович збирається підписати асоціацію з Європою, тому і зараз не дивуюся розвиткові події», - говорить професор Роман Кузняр, фахівець з міжнародних відносин та радник президента Польщі. «Росія звісно тиснула на Київ. Але й Києву не дуже залежало на ЄС», - наголошує він:
- Цей уряд та цей президент напевно не будуть хотіти глибшої інтеграції з Європою. Думаю, Україна повернеться до справи підписання Угоди про асоціацію лише після зміни влади. А Янукович та його прибічники не показали ані політичної волі, ані емоційної готовності співпрацювати з ЄС.
Отже, на думку професора Кузняра, до 2015-го року надії на українську владу немає. Залишається лише надія на суспільство, і то непевна:
- Українці можуть вирішити. Поки що рішення прийняли за них. Якщо суспільству залежатиме на інтеграції з Європою, то обере таку владу, яка гарантуватиме повернення за стіл переговорів з Брюсселем. Теперішню активність у соцмережах та виступи на Майдані я оцінюю, щиро кажучи, слабко. Якщо б суспільству на цьому залежало, демонстрації б почалися ще півроку тому. А так не було тиску суспільства на владу, отже і влада не мусила це суспільство питати перед прийняттям рішення.
З тим, що шансу на підписання асоціації вже немає, погоджується й інший радник президента Польщі Генрик Вуєц:
- Чи є шанс - то напевне ніхто не знає. Але після рішення Кабміну та закінчення місії Кваснєвського-Кокса я не бачу можливості підписати Угоду з Україною. Але це не означає замороження співпраці між Україною та ЄС. Угоду колись підпишуть, співпраця буде тривати. Пріоритетом є міжлюдські контакти та економічні проекти. Київ це ще не все, залишаються громадські організації, самоуправління, освіта.
«Рішення, яке у четвер прийняла українська влада, може бути оцінене з двох точок зору», - говорить Вітольд Ващиковський, депутат польського Сейму від опозиційної партії Право і справедливість. Він закликає зачекати з категоричною оцінкою подій у Києві:
- З одного боку, це може бути рішучий перехід до зближення з Росією. Але це також може бути тактичний крок української влади. Адже в Києві існують побоювання, що у короткій перспективі асоціація з ЄС може погіршити стан української економіки. Українці просто не порадять собі без конкретної підтримки з Європи. Ми маємо ще кілька днів, аби провести переговори з цього приводу, може краще пояснити позицію ЄС. Досі є шанс на позитивний фінал саміту у Вільнюсі. Зараз дуже багато залежить від ЄС та Польщі, від того, чи Варшава буде достатньо ініціативна аби переконати наших партнерів в Євросоюзі.
Вітольд Ващиковський припустив, що у тій ситуації, котра зараз склалася в переговорах з Україною, Європі варто було б поступитися своєю позицією у справі Тимошенко:
- Ми, партія Право та справедливість, послідовно виступаємо аби підписати Угоду про асоціацію. Ми переймаємося через те, що пані Тимошенко досі залишається у в'язниці. Але маємо від неї сигнал, що вона не хоче бути заручницею асоціації чи тим фактором, який ускладнить підписання партнерства між Києвом та Брюсселем. І навіть якщо вона мала ще якийсь час перебувати в ув’язненні, ми виступаємо за підписання цієї Угоди. Але це абсолютно не означає, що ми перестанемо намагатися її звільнити.
Марія Пшеломєц, експерт до справ Східної Європи та ведуча програми «Студія Схід» на Польському громадському телебаченні, зазначає, що після шоку, який у четвер польські політики отримали через заяву українського кабміну, у п’ятницю почали з’являтися більш виважені коментарі:
- Вчора, у четвер, ситуація у Києві виглядала як остаточна капітуляція перед Росією. Натомість пізніші заяви українських політиків, в першу чергу Азарова та Януковича, дозволяють припустити, що такий крок українського уряду - це чергова спроба натиску на ЄС, аби він більше допоміг Києву в тій поганій економічній ситуації, в якій опинилася країна. Так, зближення з Росією та якийсь час би розв’язало проблеми Банкової з експортом. Але в довшій перспективі це банально невигідно.
Марія Пшеломєц підкреслює, що зараз все залежить від української влади та українського суспільства. Останнє вже зараз може зіграти ключову роль. Однак експерт не прогнозує початку нової «помаранчевої революції»:
- Історія, на жаль, доволі рідко повторюється. Тому, не думаю, що повториться Майдан зразка 2004-го року. Українці змучені і насправді дуже розчаровані поведінкою «помаранчевої команди». ЄС тоді не дав Україні навіть далекої перспективи членства, з іншого боку політики змарнували енергію та довіру своїх виборців. В кожному разі, ті демонстрації, які зараз почалися в Україні, є наймасштабнішими акціями від часів «помаранчевої революції».
Як рішення українського уряду сприйняли європейські політичні кола? Коментує Ендрю Вільсон, експерт Європейської ради закордонних справ (Лондон):
- Що стосується реакції ЄС на події у Києві, то вона могла бути гіршою. Україна могла підписати Угоду та отримати засоби для розвитку за умови виконання певних реформ, але відмовилася. Що далі? Будемо сподіватися, що це лише пауза, протягом якої ми зможемо побудувати нову модель відносин з Києвом, де буде більше Realpolitik. Зараз же Європа дещо розгублена і міркує, як будувати співпрацю далі.
На думку Ендрю Вільсона, Європа ще має час щось пояснити Україні, але в жодному разі не переконувати:
- Україна шантажує Євросоюз. Наскільки я знаю, перед публікацією рішення уряду комісар Фюле збирався летіти до Києва з доволі щедрою пропозицією. Тепер Київ заявляє, що потребує якісь ненормальні суми грошей. Це банальний шантаж без жодної конкретики. Брюссель досі може щось розтлумачити українській владі, але не має до її намовляти до інтеграції.
Експерт наголошує – незважаючи на провокацію Києва ЄС не може поступитися своєю позицією у справі Юлії Тимошенко. «Нашою вимогою була боротьба з вибірковим правосуддям в Україні. Поступитися цим критерієм це божевілля».
Олена Бабакова