Пане Президенте, як Ви оцінюєте загрозливу ситуацію в Україні ?
Алєксандер Кваснєвський: Є погано, але може бути ще гірше. Ситуація не тільки загострилась, але й вийшла з-під контролю, стає непередбачуваною.
На вашу думку, чи міг би хтось на даний момент мати позитивний вплив на розв’язання напруження в Україні? Маю на увазі «вплив ззовні», хоча й багато хто стверджує, що українці самі повинні вирішити це питання. Але стає очевидним, що це, скоріш за все, неможливо.
Алєксандер Кваснєвський: Вчорашні і сьогоднішні події показують, що правдивого діалогу між владою та опозицією не було. Між ними просто відсутня довіра, а на даний час діалог взагалі припинився. Влада погрожує опозиції переслідуванням, а її лідерам – судом та в’язницею. Немає жодних підстав для проведення діалогу чи переговорів. Зі свого боку опозиція заявляє, що без відставки Януковича ситуація також не вирішиться. Ми опинилися у глухому куті. Очевидно, необхідним було би міжнародне посередництво. Тільки все більше замислююсь над тим, як би воно мало виглядати? Все більше схиляюсь до проведення таких переговорів на рівні Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка би стала формально офіційним посередником. До неї входять країни ЄС, США, а також Україна, яка, зрештою, 2 роки тому головувала в ОБСЄ, та Росія. Гадаю, участь Росії у форматі такої міжнародної конференції могла би якось допомогти знайти спосіб контакту між сторонами конфлікту в Україні, це могло би мати певний сенс. Тим більше, що очолює організацію зараз Швейцарія, яка би сприяла розв’язанню ситуації, бо є нейтральною державою. Наразі, йдеться про основне завдання – перестати застосовувати силу, припинити смерті людей. Оскільки в чесний діалог опозиції і влади я не вірю.
Хто у такому разі мав би виступити з такою рекомендацією?
Алєксандер Кваснєвський: Ініціаторами могли би бути будь-хто: ЄС, США, Польща. Це питання негайної ініціативи. Що сьогодні Європа може зробити – це впровадити персональні санкції проти президента та його оточення, однак це не зупинить пролиття крові. Натомість, основним завданням є припинення насильства та вбивств. Потрібно негайно сідати за стіл переговорів, навіть якщо вони будуть штучними, безрезультатними. Досягнення перемир’я на вулицях дало б можливість протестувальникам, простим людям, силовикам і, зокрема, журналістам, які також гинуть у сутичках, не ризикувати своїм здоров’ям та життям.
Пане президенте, Ви довший час разом з Патом Коксом були керівниками місії Європарламенту в Україні. Чи бачите Ви себе в ролі посередника на даний момент у цій ситуації ?
Алєксандер Кваснєвський: Якби була така потреба – то так, звичайно. Ми готові бути переговорниками у цьому процесі, тільки потрібно пам’ятати, що мусить бути створений формат для проведення таких переговорів та воля обох сторін конфлікту, для того, щоб дозволити посередникам відігравати роль переговорника, такого собі «залагоджувача» – того, хто сприятиме врегулюванню ситуації. Проте, сьогодні бачимо, що діалог перерваний, і на моє переконання, допоки від усіх представників на найвищому рівні країн ЄС, США та Росії не буде офіційних сигналів про те, що необхідною підставою для будь-чого взагалі є встановлення перемир’я і припинення застосування сили, невдовзі можемо стати свідками ще більш жахливих подій, ніж є сьогодні. Бачимо, що відбувається у містах на Західній Україні: влада перестала контролювати ситуацію. Опозиція також є не в стані стримувати своїх радикалів. Вогнепальної зброї стає все більше, причому в руках обох сторін конфлікту.
Чи не здається Вам, що Янукович трохи переграв нас та міжнародну спільноту? Насправді, план, який був реалізований від учора, був спланований набагато раніше?
Алєксандер Кваснєвський: Я не маю жодних ілюзій щодо примх Януковича. Його основним наміром було і залишається утримання влади – це питання збереження його власного капіталу, але, перед усім – своєї безпеки. Янукович чітко усвідомлює, що питання втрати ним влади відразу означатиме для нього шлях на лаву підсудних. Він буде нести повну відповідальність за те, що відбувалося і що відбувається зараз. Наскільки оточення Януковича це розуміє, і наскільки воно усвідомлює, що раніше чи пізніше також відповідатиме за це? Того точно не знаю. Думаю, вони вже не настроєні так рішуче, як Янукович. Натомість, пам’ятаймо, що це людина, яка була обрана демократичним шляхом, не являється узурпатором, він не здобув собі владу якимось випадковим шляхом. На цьому й полягає уся складність ситуації. Ми, як сторона, що діє виключно в рамках права та законів, мусимо, в першу чергу, розмовляти з ним. Нам все ж вдалось досягти деякого спокою протягом кількох тижнів до цього. Сьогодні ж маємо такий стан речей, вулиця стала ще більш радикальною. Вчорашня хода людей до ВР, на мою думку, була помилкою. Це дало підстави Януковичу реагувати, оскільки з’явилася загроза захоплення одного з осередків державної влади – ВР. З іншого боку, з логістичної точки зору, те, що така велика кількість людей пішла до ВР, полегшило «Беркуту» підхід до Майдану.
Чи ми, випадково, недооцінили силу та волю, з якою Росія буде боротися за Україну у своїй сфері впливу?
Алєксандер Кваснєвський: Це було очевидним і нема жодної несподіванки у цьому. На думку країн ЄС, Росія багато втратила у цій війні за Україну. Від початку, ще від часу блокування експорту українських товарів до Росії, йшлося про дії, які не можуть нормально сприйматися. Мусимо розуміти, що Україна для Росії є надзвичайно важливою. Побудова Митного союзу без України не буде виглядати аж так яскраво, тому Росія тиснутиме далі.
Слухайте аудіо-версію передачі.
Опрацював Тарас Андрухович