Санкції проти Росії будуть, це кінець для добрих відносин між Путіном та Заходом, але Крим для України наразі втрачений, – такі коментарі зараз можна найчастіше почути у Польщі.
«Те, що сталося у Криму, це перший аншлюс ХХІ-го століття», – говорить Євген Воробйов, експерт Польського інституту міжнародних справ. На його думку, ЄС мусть відреагувати на декларацію незалежності Криму ще якось, окрім осуду та занепокоєння:
– Євросоюз має заявити вже зараз, що будь-яке рішення російського парламенту про те, аби прийняти Крим до складу Російського Федерації, стане причиною введення санкцій, про які говорили у Брюсселі вже минулого тижня. Захід має вислати Росії дуже конкретний сигнал.
Експерт визнає, що кримський прецедент є небезпечним для ситуації на сході України, однак виключає можливість безпосереднього російського військового вторгення у ці регіони:
– Атака на Україну, звісно, може дати Росії швидкий успіх, але тоді Москві буде ще важче вийти з цього конфлікту. Вийти з маленькою кількістю жертв та політичними дивідендами. Ці міркування обмежують Росію і не дають їй провести бліцкриг на Східній Україні.
ЄС, може, й зареагує гостро на ситуацію в Україні, але вмирати за Крим не буде, – вважає експертка міжнародного права, доктор Патриція Ґжебик з Варшавського університету. Якщо Росія однак інкорпорує Крим, а Захід їй не відповість, то це поховає засади міжнародного права:
– Це такий тест на нерви. Частина західних держав вважає, що Росія, все-таки, зупиниться. Однак, Москва втручається у внутрішні справи України, це явне порушення засад міжнародного права. Реакція заходу у даному випадку – це питання принципу. Кремль ламає ті засади безпеки, які здавалися фундаментальними для нашої системи безпеки. Санкції, які введуть, вдарять в обидві сторони. І тут важливо, чи ЄС готовий до можливих економічних наслідків. Те, що неготовий помирати за Крим, це точно.
З тим, що Захід загрався з Путіном, не погоджується Анджей Йонас, редактор журналу «The Warsaw Voice». На його думку, західні політики діяли адекватно, намагаючись зробити так, аби Росія мала відповідне, гідне місце в системі міжнародних відносин:
– Я не погоджуюся з тими, хто пристрасно критикував президента Обаму, а при нагоді й прем’єра Туска, через те, що вони намагалися представити Росії пропозицію, яку коротко можна назвати: перезавантаження. Це була саме політична пропозиція для Росії, яка виникла внаслідок історичних подій та під впливом актуальної ситуації. Захід мусив сформулювати таку пропозицію, але українська операція Кремля її перекреслює. Жодній державі не можна заборонити прагнення міцнішої позиції у світі. Інша справа – якими методами та заради чого.
Колишній міністр закордонних справ Польщі, тепер євродепутат Даріуш Росаті вважає, що парадоксально, але путінська інтервенція в Криму має й позитивні наслідки для міжнародної спільноти:
– Путін, організувавши брутальний напад на Україну, порушивши всі засади міжнародного права, консолідував Захід. Це єднання ще не осягло того рівня, який ми б у Польщі хотіли бачити, але багато країн вже позбулися своїх ілюзій щодо господаря Кремля. Однак, мобілізувалися навіть США і президент Обама, який взагалі надає перевагу не втручатися в українські справи. Думаю, що Путін не має конкретного плану дій. Він перевіряє, наскільки багато може собі дозволити без болючої реакції з боку США та ЄС.
Для Путіна зараз не вигідно прийняти Крим до складу Російської Федерації, вигідніше залишити Крим у статусі типу Придністров’я – несуверенної невизнаної світом території, – вважає журналіст Іґор Соколовський. Додає, що Захід дуже слабко реагує на російську агресію:
– Реакція мусить бути рішучішою, зрештою, рішення про санкції мало з’явитися набагато раніше. Найголовнішим фактом для Заходу мала бути російська агресія, референдум, а точніше дикий плебісцит у Криму тут істотно не змінює картини. Підстави для санкцій існували вже два тижні тому. Якщо й тепер Захід не займе жорстку позицію, за тиждень і за два тижні ми будемо мати у Криму статус-кво.
Соколовський підкреслює – якщо санкції будуть мінімальними, тобто замороження віз і банківських рахунків кількох осіб, то Путін їх навіть не відчує:
– Звісно, постраждають директори російських нафто-газових компаній. Але від цього втратять і їх європейські партнери. Для мене не має значення, що сьогодні чи за тиждень скаже Обама чи рада Євросоюзу. Єдине, що б змінило картину, це потужна фінансова допомога Заходу для Києва. Крим вже втрачений для України, але сама Україна має проблеми, з якими терміново треба щось робити.
Таку позицію поділяє Павел Ґрась, політик з Громадянської платформи та колишній прес-секретар польського уряду:
– Основним завданням для нас усіх є зміцнення України. Від того, наскільки швидко відбудується нестабільна українська державність, як швидко уряд у Києві збудує міцніший фундамент, як швидко проведе реформи, залежать відносини між Україною та Росією.
На думку експерта Ґжеґожа Ґромадзького, після анексії Криму головною метою Росії буде розгойдування ситуації в Україні, аби не допустити вільних і чесних президентських виборів 25 травня:
– Головною метою Путіна та його оточення є не допустити, аби реалізувався сценарій, в якому Україна крок за кроком починає інтегруватися з Заходом. Крим, агресивні дії на сході та півдні України – це лише інструменти, аби осягнути цю головну ціль.
Павел Цимцик, експерт біржової фірми ING TFI, додає, що від розвитку ситуації у Криму залежатимуть біржові індекси у Польщі, Європі та у Росії:
– Важливими є коментарі політиків до кримських подій. Вони будуть мати геополітичні та економічні наслідки. Сам результат референдуму у Криму був передбачуваний, тому наразі інвестори поводяться спокійно.
Нагадаємо, 17 березня Євросоюз ухвалив список санкцій проти 21 політика з Росії та України, причетних до кремлівської інтервенції у Криму. Подібний список з 11 осіб схвалив також уряд Сполучених Штатів.
IAR/PR1/О.Б.