Підготовка до конституційної реформи в Україні триває вже кілька років. В 2012 році при Президентові Віктору Януковичу була створена Конституційна асамблея (КА) під головуванням Леоніда Кравчука. Засідання цього дорадчого органу супроводжувались конфліктами, а з боку незалежних експертів та опозиційних сил ініціативи КА завжди зазнавали критики, мовляв, президент готує Контитуцію під себе. Незважаючи на це, в кінці минулого року проект змін в Основний закон був підготовлений. Після зміни центральної влади та повернення до редакції Конституції 2004 року плани щодо конституційної реформи все одно не згасли.
4 березня в парламенті була створена тимчасова спеціальна комісія (ТСК) з підготовки змін до Основного закону. ТСК повинна була підготувати і подати до 15 квітня поточного року на розгляд парламенту проект закону про внесення змін до Конституції. Але згодом роботу Комісії було продовжено до 15 травня - депутати не можуть дійти згоди щодо реформ конституційного ладу. Тож, які зміни очікують тепер Конституцію України, коли можна очікувати голосування у парламенті та як ведеться робота у ТСК - про це з народним депутатом України від фракції УДАР, членом ТСК Валерієм Карпунцовим спілкувався кореспондент Польського радіо Денис Шпігов.
- Які основні положення готуються до змін в Основному законі?
- Вектор реформування Конституції лежить в напрямку парламентсько-президентської республіки. З того консенсусного рішення Комісії і бачення представників фракцій пропонується внесення змін до положень, які регулюють взаємовідносини трикутника президент-парламент-уряд, до положень, які визначають основи судочинства в Україні, і до положень, які визначають діяльність місцевого самоврядування.
- Головне питання, яке сьогодні турбує громадян, особливо у східних регіонах країни, чи буде проведена децентралізація влади? Чи розглядається вона Комісією та чи є вже напрацювання?
- Звичайно ці питання розглядаються. Є повне розуміння принципів, більш-менш консенсусне навіть у різних представників політичних сил, коли вони відкрито за одним столом сидять і спілкуються без політичних гасел. Всі розуміють, що місцеві адміністрації в тому вигляді, які вони є, не потрібні, що вони можуть існувати, як представництво президента чи уряду з повноваженнями по координації виконавчої влади на місцях; що питання наповнення місцевих бюджетів повинні вирішуватися шляхом передачі їм частини податків та зборів, які збираються на місцях. Всі це абсолютно нормально розуміють.
- У ЗМІ з’явилась інформація, що можливо буде проводитись загальнонаціональний референдум з цього питання. Чи можливий він, як Ви вважаєте?
- Я не розумію, навіщо проводити референдум, якщо потрібно зробити певний розвиток місцевого самоврядування? Якщо стоїть питання формального позбавлення адміністрацій повноважень (по Конституції діють місцеві державні адміністрації), то в порядку визначеним законом, через закони це все можна відрегулювати. Але питання не в адміністраціях, а питання в реальній спроможності місцевих громад проводити політику місцевого значення самостійно. Самостійність дає не тільки повноваження, але й можливість розпоряджатись засобами, а засоби – це майно, земля й кошти. Відповідно громадам потрібно надати можливість самостійності в інтересах власних громад самим розпоряджатись цими ресурсами. Знову ж таки це визначається законом. Але не зрозуміло, який предмет референдуму?
- Йдеться про можливість децентралізації влади.
- Дивлячись, що вкладати в питання децентралізації. Ніхто не проти децентралізації влади. І тут не потрібно в українців питати, бо вони за те, щоб самостійно приймати рішення, якою дорогою вони їздять, чи повинен тут бути фельдшерсько-акушерський пункт чи повноцінна лікарня в громаді відповідно до коштів, яка школа повинна бути. Ось ці питання вони хочуть вирішувати. А ті питання, які їм хочуть нав'язати – це можливість зробити регіональних «царьків» на рівні областей, які б сконцентрували у себе бюджети і розпоряджались ними на власний розсуд, а не на розсуд громади. Ось що хочуть ті сили, які дестабілізують роботу державних установ в Україні.
- Чи прораховуються паралельно економічна складова наслідків внесення змін до Конституції?
- Звичайно. Одні регіони, громади будуть заробляти кошти самостійно, а інші не зможуть цього робити. В силу тої специфіки, що нам дістався територіальний устрій з часів Радянського Союзу, і він не побудований так, щоб збалансувати інтереси громади. В Донецькому регіоні часто можна почути, що «ми годуємо всю Україну». Але потрібно розібратись, хто і як годує. Якщо в бюджет від Донецької області надійшло в два рази менше коштів, ніж витрачено на регіон. Тож з цим питання потрібно розбиратися.
- Питання федералізації країни розглядається Комісією?
- Ні, абсолютно не розглядається.
- А як щодо іншого питання, яке останнім часом знову постало гостро в країні, - щодо надання російській мові статусу державної. Особливо після заяв представників Партії регіонів про необхідність зміни статусу російської мови, а в іншому випадку вони відмовляються голосувати за проект змін до Конституції. Як ведеться дискусія в Комісії навколо цього питання?
- Комісія не розглядає це питання. У нас у статті 10 Конституції гарантується розвиток російської мови в обсязі визначеним законом. Закон діє на сьогодні. Якщо говорити про зміни в законі, то їх можна внести. Щодо утиску, то в нас всі хто хочуть спілкуються російською, хто хочуть – українською (іншими мовами менше на жаль спілкуються). Утисків зазнає насправді саме українська мова, а не російська. Що стосується позиції Партії регіонів, то вони зазначили, що «питання російської мови ми будемо піднімати, як засіб політичної боротьби». Вони розуміють, що немає проблем із мовою (російською – ред.), але як засіб підтримки електорату їм це питання потрібно порушувати.
- З вуст пані Тимошенко нещодавно прозвучала така інформація, що в кулуарах парламенту обговорюється можливість обрання президента у Верховній Раді. Чи існує така можливість відповідних конституційних змін?
- На сьогодні в Комісії, навіть на рівні експертів, таке питання не піднімається. Але я вам хочу нагадати, що коли планувалася широка коаліція між «Блоком Юлії Тимошенко» та Партією регіонів, то це питання було записано в програмних документах. Серед фракції УДАР таке питання не обговорюється. Можливо це підготовка інформаційного середовища до того, що такий сценарій буде реалізовуватись під загрозою якихось чинників. Наприклад, зриву президентських виборів. Але власне підстав для перенесення президентських виборів я не бачу. Державі необхідно зробити все можливе, щоб президентські вибори відбулися, якщо державні мужі переймаються саме долею держави, а не власними амбіціями. Обрання президента підвищить легітимність державного представництва. Наразі опоненти закидають нелегітимність влади. Але їм важко це робити, тому що парламент, який приймає рішення, обраний народом, повністю легітимний і рішення приймаються в межах Конституції.
- Чи передбачає конституційна реформа зміни в правоохоронному секторі?
- Питання прокуратури звісно має бути відображено в змінах до Конституції, тобто приведення її функціонального призначення до вимог і європейських інституцій, і сьогодення. Однозначно буде змінюватись і статус, і повноваження, і, можливо, формат призначення Генерального прокурора. А стосовно міліції і служби безпеки, то ці питання регулюються законами. Як бачите, у Конституції прокуратурі виділено набагато більше місця ніж іншим правоохоронним органом.
- Чи залучає тимчасова комісія фахівців, експертів та громадськість до роботи над змінами до Конституції?
- Звичайно. Починаючи від напрацювань Конституційної асамблеї, яку робив Янукович: всі їхні матеріали взяті і передані до комісії. Фахівці в галузі конституційного права надають свої пропозиції, які ми вносимо до порівняльної таблиці, яка є робочим матеріалом членів Комісії. Суб’єктами внесення змін є народні депутати, але однозначно враховуються думки експертів.
- Чи вносились зміни до варіанту Конституції, який був напрацьований Конституційною асамблеєю?
- Ніхто не буде брати чиїсь пазли і їх вставляти, не редагувавши. Відомо, щодо судової реформи, яку просував Янукович, це було бачення Партії регіонів, чи адміністрації президента, чи їхніх радників. А сьогодні, наприклад, представник Партії регіонів Валерій Писаренко надав пропозиції партії і вони вже відрізняються від того, що було озвучено тодішньою Адміністрацією президента.
- Чи беруться до уваги вимоги прибічників Майдану чи їхніх опонентів на Донбасі, які називають себе ополченцями?
- Всі вимоги, які матеріалізовані в конкретні пропозиції беруться до уваги. Якщо це вимоги у вигляді гасел і повідомлень в Інтернеті, то звичайно це не є тим матеріалом, який може бути предметом для розгляду Комісії.
- Коли планується внесення до парламенту законопроекту щодо змін до Основного закону? І чи відбудеться це до президентських виборів 25 травня?
- Коли буде консенсус політичних сил в парламенті стосовно Позицій змін до Конституції. Важко набрати 226 голосів, а ще важче набрати 300 голосів. Зрозуміло, що перше ухвалення змін до Конституції до президентських виборів можливе лише за наявністю політичного консенсусу між представниками всіх фракцій у парламенті. Звичайно хотілося б, щоб цей консенсус був обумовлений необхідністю розвитку держави, а не зовнішніми загрозами чи кулуарними домовленостями. Але на сьогодні я не бачу політичної волі по консолідованим питанням.
Запрошуємо послухати звуковий файл
Денис Шпігов