У Польщі не згасає полум’я касетного скандалу. Якщо минулого тижня без перебільшення вся країна обговорювала розмову міністра внутрішніх справ Бартломєя Сєнкєвича, то цього разу олії до вогню підлила публікація бесіди головного дипломата країни – Радослава Сікорського. Його коментарі про ЄС та партнерство зі США зробили касетний скандал справою не тільки польською.
Британці тільки й мріють побільше виторгувати у ЄС, а Камерон заслабкий, аби не дати Лондону вийти зі Спільноти. У Німеччини слабка економіка, чим би німці не пишалися. Партнерство зі Штатами Польщі не допомагає, а тільки шкодить, бо створює лише ілюзію безпеки. Такі недипломатичні висловлювання належать не кому іншому, а главі польського МЗС Радославу Сікорському. Тижневик «Wprost» у понеділок опублікував розмову головного дипломата країни з колишнім міністром фінансів Яцеком Ростовським, яка відбулася навесні цього року. Між споживанням печеного кролика, супу з гарбуза, вишуканого вина та шампанського політики обговорювали майбутню кампанію до Європарламенту, «пройшлися» по партійних колегах та їхніх амбіціях у євроструктурах. Якщо плівки, які «Wprost» опублікував минуклого тижня, стосувалися тільки внутрішніх справ країни над Віслою, і похитнули авторитет польського уряду лише вдома, то оприлюднення розмови глави зовнішньополітичного відомства може зашкодити як йому самому, так і міжнародним контактам Варшави. Тим більше, що Сікорський має амбіції стати Верховним представником ЄС із закордонних справ, а його шеф, прем’єр Дональд Туск – ні більше ні менше як головою Єврокомісії чи Ради ЄС.
Як у Брюсселі відреагували на слова Сікорського – розповідає кореспондентка Польського радіо у бельгійській столиці Маґдалєна Скаєвська:
- У статті у виданні EUobserver можемо прочитати, що Радослава Сікорського упіймали на змішуванні з брудом відносин між Варшавою та Вашингтоном, особливо вражає його теза, що це партнерство нічого не варте. Видання згадує про публікацію інших розмов – міністра внутрішніх справ з головою Нацбанку, та про вторгнення працівників прокуратури до редакції «Wprost» з метою вилучити оригінали записів підслуханих розмов. З розвитком скандалу змінюється ставлення до нього керівника уряду Дональда Туска – він не виключає проведення позачергових парламентських виборів, хоча вони навряд чи відбудуться. Автор статті вважає, якщо інших сенсацій не буде, Туск все ще може запанувати над ситуацією і зберегти свій кабінет.
Не так лагідно тези польских політиків сприйняли американські ЗМІ. З Вашингтону про це розповідає Марек Валкуський:
- У США інформація про слова Радослава Сікорського не належала до найважливіших. Проте деякі газети та Інтернет-портали віднотували розмову польського міністра. Газета "New York Times" вважає, що Сікорський дискредитував союз Польщі зі США, вживаючи вульгарні слова для його характеристики. Видання додає, що з оприлюднення змісту розмов міністра закордонних справ касетний скандал у Польщі перейшов у більш небезпечну фазу, яка стосується національної безпеки, і це в момент, коли Варшава вимагає від світу більш рішучої реакції на дії Росії у Східній Україні. Журнал «Time» наголосив, що у минулому Сікорський підтримував партнерство з США, але пізніше став більш критичним під впливом об’єктивних факторів.
«Якщо ще тиждень тому шанси Радослава Сікорського стати наступником Кетрін Ештон можна було оцінювати як 80 на 20, то тепер це 10 на 90», - вважає публіцист видання «Kultura Liberalna» Лукаш Ясіна. На його думку, польському дипломату на міжнародній арені зашкодять не стільки міцні слова, скільки лицемірство:
- Ці плівки можуть зашкодити мріям та амбіціям Сікорського, оскільки його прагнення не опиралися тільки на його особистих якостях, а в першу чергу на професійних. Критикуючи Штати, Сікорський насправді дискредитує всю свою політику, яку проводив як міністр закордонних справ Польщі протягом 6 років. Логічний висновок з його слів – польський уряд ні на чому не розуміється. А члена такого уряду не можна зробити людиною, відповідальною за проведення закордонної політики усієї Об’єднаної Європи. Різні речі трапляються. Гострі слова про партнерів теж, але Сікорський своїми цинічними коментарями перекреслив свій власний доробок.
Партнерством зі Штатами за часів адміністрації Обами задововлені далеко не всі європейські уряди, і кілька місяців тому Сікорський може й потрапив би в тренд, але у світлі українсько-російського конфлікту антиамериканізм зараз не в моді, - додає Лукаш Ясіна:
- Німеччина, наприклад, добре знає, що те, про що говорить Сікорський – це великою мірою правда. Але ж він сам протягом багатьох років робив щось зовсім інше: підтримував трансатлантичні відносини, участь польських контингентів в операціях в Афганістані та Іраку. До того ж, через агресивні кроки Путіна в Європі тепер ніхто не наважиться відкрито критикувати Штати та сумніватися у необхідності військової співпраці з ними. В опублікованій польськими журналістами розмові є фрагмент, де Сікорський розповідає анекдоти про публічний дім, і такі речі багатьом сходили з рук. Але з главою європейської дипломатії треба робити інтереси. А для цього потрібна довіра. Не можна вірити людині, яка свою кар’єру будує довкола одних постулатів, а приватно їх не визнає. Як казав польський письменник Владислав Реймонт, брехати теж треба вміти.
Проте найбільше касетний скандал коштуватиме главу польского уряду, Дональда Туска, - говорить експерт. Для нього тепер зачинені двері не тільки до міжнародної, а й до внутрішньої політики:
- Обидві розмови, і опублікована минулого тижня, і ця, сильно компроментують Туска. Прем’єр у їхньому світлі виглядає як людина, яка має проблеми зі своєю командою та з повідомленням правди виборцям. Для нього тепер кожне рішення погане: не розпустити уряд – стати слабким політиком в очах інших світових лідерів, розпустити – втратити все вдома.
Якщо не Радослав Сікорськтй, хто ж тоді отримає крісло єврокомісара закордонних справ? Лукаш Ясіна вважає, що це буде фігура подібна до баронеси Кетрін Ештон – хтось не дуже виразний, залежний від своїх покровителів. «Тим гірше для ЄС, який зараз проходить через важку кризу та має перед собою непрості виклики на сході Європи», - підсумовує публіцист.
Олена Бабакова