Новоспечений очільник польської дипломатії наголошував зокрема, що Польща робитиме більший натиск на глобальний, позаєвропейський вимір закордонної політики, зокрема в економічній сфері.
Представляючи закордонну політику на найближчі місяці, головний дипломат наголосив, що послідовність та безперервність - це переваги польської закордонної політики.
«Міжнародна ситуація Польщі є доброю, а наша країна може почуватися у безпеці», - запевнив Ґжеґож Схетина. Він підкреслив, що його попередник, Радослав Сікорський залишив польську політику у хорошому стані. Він додав, що міжнародна ситуація є дуже складна, однак безпеці Польщі нічого не загрожує. Гарантією цьому є членство країни в структурах НАТО, активна закордонна політика та реформи в армії.
Президент та прем’єр Польщі похвалили Ґжеґожа Схетину за чітке представлення пріоритетів закордонної політики. Зокрема Броніслав Коморовський вказав на елемент продовження роботи уряду Дональда Туска. Натомість Ева Копач наголосила, що міністр представив вичерпний та комплексний план закордонної політики її уряду. Вона зазначила, що позиція Польщі щодо України не змінюється, а влада у Варшаві буде підтримувати владу у Києві.
Натомість польські опозиційні політики розкритикували виступ Ґжеґожа Схетини, особливо у питанні конфілкту в Україні та надання допомоги їй, вказуючи на недостатню увагу та конкретику саме цій проблемі.
«В інформації, яку представив очільник закордонних справ Польщі у Сеймі, забракло конкретів», - говорять представники найбільшої опозиційної партії Право і справедливість. Депутат цієї партії Кшиштоф Щерський звернув увагу, що дипломат дуже мало місця у своєу виступі присвятив Україні, однак саме цей напрямок повинен бути пріоритетом польського МЗСу:
«Ви повинні повернутися до українського столу. Польща повинна повернутися до переговорів про майбутнє України. Ви повинні не тільки повернутися за стіл переговорів, але й вийти з ініціативою у справі напрямку політики Заходу стосовно України. А ви стартуєте з нульової позиції, тому що Польща не сидить за цим столом, але також не має жодної ініціативи», - переконував він.
«На те, щоб Польщу відсунули від переговорів у справі України», звернув також увагу лідер Союзу лівих демократів. Але, як сказав Лєшек Міллєр, ефективність польської політики на цьому полі залежить від цілісності головного напрямку політики Європейського Союзу:
«Мегаломанська бюндючність нічого у цьому питанні не змінить. На жаль, у справі Росії та України, для західних партнерів Польща стала радше частиною проблеми, ніж елементом її вирішення. І тому нас вже немає за столом, де приймаються рішення. Цього не можна ігнорувати. Наша відстуність дуже болісно б’є в наш престиж», - вважає депутат.
У вирішені роісйсько-українського конфлікту слід стосувати політичні та мирні методи – наголосив Міллєр:
«У Польщі вже прозвучали слова про «гнилий мир». Але гнилий мир є кращим, ніж «перемога трупів» на руїнах країни. Вже вбито чотири тисячі, тисячі людей – це інваліди. Тисячі вже втратили дім. Наступними роками посварені покоління будуть заліковувати рани і жити вороже одне до одного. Тому ми не повинні підтримувати та стимулювати це», - заявив він.
По-іншому виступ Ґжеґожа Схетини оцінила коаліційна Польська селянська партія. Депутат ПСП Станіслав Желіховський звернувся до міністра закордонних справ із закликаом бути стриманим у «східній політиці»:
«Українська криза і пов’язане з нею значне ускладенння міжнародної ситуації – все вказує на це - швидко не вирішиться. А результат цього протистояння дуже важко передбачити. Тому ми прагнемо заохотити міністра закордонних справ до певних дій, і щоб не вибігати перед Європейський Союз. Тому що тільки в рамках Євросоюзу ми можемо бути ефективними. На наше переконання, Україна буде вільною, якщо нею будуть добре керувати», - сказав політик.
Натомість на думку польського експерта зі східних питань порталу «Культура ліберальна» Лукаша Ясіни, з виступу нового очільника дипломатії можна зробити висновок, що закордонна політика Дональда Туска та Радослава Сікорського щодо України буде продовжена:
«Новий міністр поставив навіть більш амбітні цілі, аніж це робив Радослав Сікорський в останній час. Сікорський, як міністр закордонних справ, зосереджувався в основному на «cхідних» питаннях, Ґжеґож Схетина натомість зробив акценти на інших аспектах польської закордонної політики – азійському, африканському, американському, середземноморському. Політика, котру окреслив Ґжеґож Схетина? – це політика важливої європейської держави. Інша справа – чи ця політика буде реалізована», - підкреслює Ясіна.
Варто знадати, що Ґжеґож Схетина у своїй промові привітав українське суспільство із добрим результатом парламентських виборів, котрі, як сказав, підтвердили значення європейського та реформаторського напрямку. Він зазначив, що в інтересах Польщі лежить трансформація України у новітню та стабільну державу, котра опирається на верховенство права та співпрацює з ЄС. Міністр запевнив, що Україна належить до пріорітетних напрямків польської допомоги розвитку та у гуманітарній сфері. За його словами, в 2014 році польська підтримка для України склала 21 мільйон злотих. У наступному році, як переконує глава дипломатії, Польща шукатиме способи збільшити її. Натомість Лукаш Ясіна наголошує, що Польща може збільшити свою допомогу Україні виключно в рамках мериторичних питань:
«Польща може збільшити свою допомогу для України тільки як учасник європейських процесів і може сприяти збільшенню цієї допомоги, як активний гравець на європейській сцені через структури ЄС та НАТО. Щодо безпосередньої допомоги Польщі для України, то на мою думку, Польща зосередиться переважно на істотних питаннях для України – допомозі у проведенні реформ у самоврядуванні та економіці. В інших питаннях Польщі буде складно відігравати роль адвоката України, хоча б з тієї причини, що сама Україна не до кінця хоче такої допомоги, - наголошує експерт.
Ґжеґож Схетина також наголосив, що 2014 рік запам’ятається тим, що Росія підірвала міжнародний лад в Європі, котрий був встановлений після холодної війни. Конфлікт в Україні призвів до погіршення польсько-російських економічних та політичних відносин. Однак, як підкреслив Схетина, Польща все ж намагатиметься зберегти співпрацю із Росією «там, де вона можлива». «Критична оцінка російської політики не змінює факту, що ми залишаємося сусідами та економічними партнерами», - сказав міністр. Лукаш Ясіна наголошує, що принаймні на найвищому, дипломатичному рівні співпраця буде продовжуватися:
«Попри все, Росія не буде в стані накласти ембарго на всі товари з Польщі. Будемо також утримувати співпрацю у культурній сфері між російським та польським суспільствами. Польща буде підтримувати такі громадські організації, як Меморіал. Між Польщею та Росією, як і з іншими країнами, утримуються щонайменше дипломатичні стосунки. Ця війна є принаймні холодною. І якщо стосунки будуть надалі погіршуватися, на найвищому рівні вони все ж утримуватимуться, однак не слід очікувати на взаємні політичні візити та жести дружби, хоча б як це було у часи Радослава Сікорського в 2010-2013 роках. Міністр Схетина, як перший міністр закордонних справ сильно підкреслив проблему слідства у справі смоленськеої катастрофи і значення цього для польсько-російських стосунків. Він зазначив, що Польща має проблеми з Росією не тільки від часу нападу Росії на Крим і Донбас, але протягом останніх чотирьох років - в часи, коли Україна була ще в хороших стосунках з Росією. Тому я бачу тут збереження твердої позиції щодо Росії з боку Ґжеґожа Схетини», - говорить Ясіна.
Міністр закордонних справ Польщі підкреслив, що Україна сьогодні проходить складне випробування, «адже на неї напали, не оголошуючи війни». «В час, коли ми святкували три важливі річниці , в Європі знову ожили загрози, з якими Польща боролася ще до 1989 року – привид збройної агресії, непердачуваність великої імперії, зневага до прав суверенних народів, ризик поділу континенту на сфери впливу. Східноєвропейські суспільства мають повне право вибирати власну дорогу розвитку. Польща готова підтримувати у цьому Україну як на рівні ЄС, так і в рамках двосторонніх стосунків», - запевнив Ґжеґож Схетина.
Тарас Андрухович