У Варшаві відбувся X форум на тему східної політики Фундації польської-української співпраці PAUCI під назвою «Євроатлантична спільнота проти євразійської: нові виклики та можливості».
Мета цієї міжнародної конференції – аналіз нових викликів, котрі загрожують сформованій системі безпеки Європи у трансатлантичному та глобальному контексті.
У рамках форуму пройшли три панельні дискусії. Перша була присвячена питанням розвитку Східного Партнерства у 2013-2014 роках, особливо враховуючи ситуацію в Україні після Євромайдану, а також російський фактор впливу на ситуацію в країнах колишнього СРСР. У другій дискусії учасники обговорювали кроки Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки відносно кризи та динаміку в російсько-західних відносинах. Третя дискусія стала платформою для розгляду короткострокових та довгострокових планів розвитку Східного партнерства, враховуючи співпрацю з ЄС та США.
До участі в заході запрошено представників дипломатичного корпусу та Міністерства закордонних справ Польщі, Посольства України в Польщі, а також політиків, членів Парламентів, експертів і громадських діячів Польщі, Німеччини, США, України, Росії та Грузії.
Сьогодні такі дебати є необхідністю для шляхів пошуку вирішення конфлікту, котрий розпочався відразу ж після анексії Криму та ескалації російсько-українського конфлікту, який переріс до масштабу регулярної війни на сході України. Говорить директор Фундації польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло:
«Через те, що ситуація розгорнулася дуже драматично, нам слід мислити в глобальних та регіональних категоріях, зокрема в контексті країн Східного партнерства і особливо тих, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, бо їм усім загрожує російська агресія. Україна була центральною темою конференції, бо саме там дійшло до драматичних подій Євромайдану, а потім і до анексії Криму та відкритої війни з Росією», - зазначив польський експерт.
Польський експерт каже, що Росія перетворилася на «Путінленд», яка управляється гангстерською корпорацією, де місцевим Аль-Капоне є Владімір Владімірович Путін.
Ян Пєкло каже, що є кілька способів стримування агресії Путіна. ЕКсперт вважає, що Захід має припинити використовувати мову політичної коректності і термін «російсько-української криза», адже це насправді відкрита війна. Країни Східного Партнерства потребують від Заходу політики гарантій та конкретного плану, наприклад у створенні нової платформи чи організації з безпеки в Європі, якщо не на рівні НАТО, то принаймні якоїсь її меншої версії, яка не включатиме Росію та об’єднає країни зі схожою позицією і поглядами на систему безпеки в регіоні:
«Є кілька способів стримування Путіна, які треба просто вдало поєднати. По-перше, загострення санкцій, котрі б ускладнили доступ до фінансів на розвиток озброєння та проведення військових операцій. По-друге, економічна та політична підтримка Заходу для України – це кредити, фінансова підтримка ЄС та МВФ, а також третє – це надання перспективи євроатлантичного членства. Треба просто і ясно сказати – Україна та інші країни Східного партнерства можуть стати членами ЄС та НАТО», - наголошує польський експерт.
Під час візиту президента України Петра Порошенка 17-18 грудня у Варшаві та Люблині, Польща повинна озвучити конкретні пропозиції допомоги Україні, зокрема фінансової, вважає директор Фундації польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло. Країна над Віслою має бути більш активна у питанні України. Експерт наголошує, що треба поглибити співпрацю на рівні розвідок між країнами та почати продавати Україні військове устаткування.
«Україна отримала новий парламент, котрий більше не є парламентом на зразок часів режиму Януковича. У новій Верховній раді є також громадські діячі, активісти Майдану і ми віримо, що цей парламент в стані провести сміливі реформи. Та влада, з одного боку є нова, а з іншого – не зовсім, бо у ній прем’єр Яценюк і президент Порошенко. Однак, це тандем, котрий виправдав себе і провів Україну через найскладніший період, коли не було відомо, чи росіяни захочуть дестабілізувати ситуацію настільки, що займуть Київ. Так не сталося. Це свідчить про те, що у них є дуже великий потенціал, якщо говорити про їхню взаємну співпрацю, хоча видається, що та співпраця не завжди найкраща. Польща повинна підтримувати Україну не тільки словами, але й діями. Україні на даний час найбільше потрібні фінансова допомога та позитивне рішення в постачанні військового обладнання. Маю надію, що так і станеться під час візиту Порошенка в Польщу. Польща повинна також розпочати системну співпрацю з українською розвідкою та контррозвідкою, бо перед нами та сама загроза – небезпека проникнення російських диверсій», - застерігає Ян Пєкло.
На думку директора Фундації PAUCI, досвід Польщі в часи системної трансформації після розпаду Радянського Союзу, може бути взірцем для проведення вдалих реформ в Україні, в першу чергу в адміністративній сфері та децентралізації влади. Але не треба це все автоматично перекладати на ситуацію в Україні, зазначає він. Польщі вдалося вдало впровадити ці реформи одразу після розпаду комунізму, бо були зовсім інші суспільні настрої та інша політична ситуація. Україна ж сьогодні перебуває у кардинально іншому стані. Тому треба все уважно переглянути, напрацювати та застосувати до українських реалій, переконаний Ян Пєкло.
«У нас спільний інтерес, бо ми безпосередні сусіди. Польща зацікавлена у тому, аби мати з боку свого східного кордону передбачуваного та інтегрованого з ЄС сусіда, з яким можна просто нормально співпрацювати. Адже поки складно говорити про вдалу співпрацю із нашими східними сусідами – чи то із Білорусією, чи Росією. Ми б хотіли, щоб Україна була дружньою, далекоглядною державою, котра тісно співпрацюватиме з ЄС та яка також думає про безпечне майбутнє і вступ в НАТО», - наголошує польський аналітик.
«Долі України і Польщі нерозривно пов’язані багато століть. Якщо Україна втратить свій шанс, то й Польща також матиме проблеми, пов’язані із цим. У польському інтересі, аби Україна реформувалася та захистила свої кордони у протистоянні з російською агресією», - підсумував директор фундації PAUCI Ян Пєкло.
Форум східної політики Фундації польської-української співпраці PAUCI «Євроатлантична спільнота проти євразійської: нові виклики та можливості» відбувався під почесним патронатом міністра закордонних справ Речі Посполитої і у співпраці з Фундацією імені Гайнріха Бьолля, Фундацією Конрада Аденауера, Фундацією польсько-німецької співпраці, Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Асоціацією політики для відкритого суспільства та Європейською дипломатичною академією.
Тарас Андрухович