У січні українська влада ввела пропускний режим на лінії розмежування з самопроголошеними ЛНР і ДНР. З підприємствами, які не зареєстровані на підконтрольній Києву території, були розірвані всі зв'язки. Блокування захопленого сепаратистами Донбасу - одне із найбільш суперечливих рішень української влади. Хто страждає більше від цього - сепаратисти чи мирне населення? Чи допоможе це повернути Донбас, чи лише розпалить антиукраїнські настрої? Про це кореспондент Польського радіо Аляксандр Папко розмовляв з головами Донецької обласної державної адміністрації Олександром Кіхтенком і його Луганським колегою Генадієм Москалем.
Потрапити на контрольовану сепаратистами територію можна тільки через сім транспортних коридорів і тільки маючи перепустку. Отримати її може лише той, хто має в Донецьку або Луганську майно, рідних, прописаний там або хоче відвідати могили рідних. Схожі вимоги стосуються й тих, хто хоче виїхати із зони, контрольованої проросійськими бойовиками.
Офіційні особи пояснюють, що пропуски ввели, щоб не дозволити диверсантами виїжджати з Донбасу, які можуть бути переодягнені у цивільний одяг. Проте у результаті цього режиму, в Донецьк і Луганськ перестали їздити вантажівки з харчами і ліками. Люди тижнями чекають на отримання перепустки. А ті, хто її отримали, по 5-6 годин стоять в чергах на блокпостах.
Продукти і ліки в контрольовані ДНР і ЛНР міста везуть з України, тому ціни там, в порівнянні з іншою частиною України, зросли вдвічі. Крім того, контрабанда дешевими українськими товарами стала дуже прибутковим бізнесом.
Генадій Москаль керує північною частиною Луганської області, яка є під контролем української влади. Він знає, що пропускний режим обурює жителів Донбасу, проте залишається непохитним: «Ніяких товарів окупантам не надсилати!»
Г. Москаль: Коли була окупована Україна в 1941 році, чи Польща в 1939 році, чи посилали радянська або польська влади на окуповані німцями території пенсії, зарплати, їжу, щоб допомогти своїм громадянам? Ні! Молдова ніколи не фінансувала Придністров'я, Грузія ніколи не фінансувала Абхазію та Північну Осетію. Якщо парламент України визнав ДНР і ЛНР терористичними організаціями, то кого ми будемо фінансувати? Терористів! Ми розуміємо, що люди там стали заручниками політичної ситуації, однак на 90% винні вони самі, що так склалося. Вони хотіли псевдареферендуму минулого року 11 травня, брали активну участь у захопленні державних будівель, як очманілі носилися з триколором цього 9 травня. Якщо вам подобається таке рабське життя - будь ласка!
У російських ЗМІ пропускний режим називають економічною блокадою Донбасу. Ніякої економічної блокади немає - наголошує керівник Луганської області.
Г. Москаль: Між Луганською областю та Російської Федерацією ми маємо 800 кілометрів кордону. Тільки 300 кілометрів контролюємо ми. А 500 кілометрів кордону з Росією контролює ЛНР. Їдьте купуйте в Росію! Ви туди хотіли! Там продуктів достатньо. Чому ви не купуєте їх там? - Тому, що вони дорогі ... - Однак вибачте, ви ж самі говорили, що «хлебушек в России вкуснее». Він може, і смачніший, але він дорожчий.
Протилежної думки дотримується глава Донецької обласної адміністрації Олександр Кіхтенко. «Терористи - це три десятки людей, які зосередилися навколо Захарченка, натомість через блокаду страждають сотні тисяч мирних жителів» - каже губернатор. Він виступає за те, щоб підприємства з обох боків розмежувальної лінії обмінювалися товарами, а люди вільно проїжджали через блокпости за паспортом.
А. Кіхтенко: Сьогодні в тих районах, що не контролюються українською владою, працюють підприємства, які постачають необхідне нашим заводам вугілля, там виробляється метал. Цей комплекс і процес зупинити просто неможливо. Він може працювати тільки як одне ціле. Якщо заблокувати доставку цієї сировини, якщо розірвати єдину енергетичну систему, то завалиться не тільки економіка регіону. Проблеми будуть по всій Україні.
Більша частина людей, яка живе на зайнятих проросійськими силами територіях, не хоче відокремлюватися від України - стверджує Олександр Кіхтенко. Ізоляція Донецька призведе до того, що цих людей втратимо назавжди - каже губернатор.
А. Кіхтенко: Зброю в руки взяли тільки 20% жителів області. Вони намагаються змінити конституційний лад в Україні, і цих людей вже не змінити. Ці люди повинні нести кримінальну відповідальність. Проте 80% - це люди, з якими потрібно працювати, проблеми яких потрібно вирішувати. Якщо ми будемо прислухатися до потреб цих людей, вони будуть за Україну. Якщо ми відмовлятимемося від них і блокуватимемо їх, то вони ніколи не стануть українськими.
Відбити Донецьк і перемогти в конфлікті військовим шляхом неможливо - переконаний Олександр Кіхтенко. Якщо українські сили почнуть наступ на сепаратистів, то Росія відповість силою. Мир настане тільки тоді, коли Росія виведе війська, а на Донбасі пройдуть вільні вибори - говорить керівник області.
А. Кіхтенко: Нашими супротивниками не є Захарченко або Плотницкий, а потужна сусідня держава, яка активно впливає на цей процес. Сьогодні я бачу тільки один шлях вирішення конфлікту - повне виконання мінських угод і проведення демократичних виборів під контролем міжнародних організацій. Щоб так сталося, треба вивести з Донбасу всіх найманців і військові підрозділи російської армії. Потрібно встановити контроль над державним кордоном. І тільки після цього можна проводити вибори. Але я не такий оптиміст, аби вірити, що це може статися найближчим часом.
Коли закінчиться війна в Донбасі? Оптимістичних прогнозів не дає ні Олександр Кіхтенко, ні Генадій Москаль. «Ситуація зміниться через 5-6 років» - вважає керівник Луганщини. Здається, що як українська влада, так і звичайні громадяни вже змирилися з тим, що на східному кордоні країни виникло нове Придністров'я.
З кожним місяцем ізольовані жорстким пропускним режимом частини Луганської та Донецької областей все більш економічно, а головне ментально, віддаляються від решти України. Однак лінія поділу до кінця не визначена - кожного дня примарне перемир'я може перерости в повномасштабну війну.
Аляксандр Папко/Т.А.