Цими днями широкий розголос здобуло розкриття інформації про фінансові махінації представників влади і бізнесу багатьох країн, які приховували свої статки в офшорних зонах. Це один з найбільших витоків даних в історії. Німецький щоденник «Sueddeutsche Zeitung» отримав від анонімного інформатора мільйони документів, які підтверджують, що еліти влади і бізнесу виводили гроші в офшорні зони за посердництвом юридичної канцелярії Mossack Fonseca з Панами. Газета оприлюднила прізвища промінентних осіб з цілого світу, які намагалися приховати своє майно. У списку не бракує людей з перших шпальт газет, серед них – президент України.
Польський журналіст видання «Dziennik Gazeta Prawna» Міхал Потоцький відзначив: оприлюднені документи показують, що президент Петро Порошенко навіть не мав наміру продати свій кондитерський бізнес, хоч обіцяв це зробити, коли був обраний на посаду глави держави.
– Журналісти довели, що так не сталося, що замість того, він намагався крутити, щоб приховати справжній суб’єкт, який управляв активами його фірм. Приховати за допомогою непрямої реєстрації на британських Віргінських островах, на Кіпрі і в Нідерландах. У цьому суть скандалу.
Експерт Осередку східних студій у Варшаві Войцєх Кононьчук звернув увагу, що в Україні після повідомлень про діяльність президента Порошенка помітне обурення суспільства.
– Публічний резонанс уже є значущим. Видно, що це переконлива для українців справа. Безперечно, це негативно вплине на опитування відносно підтримки Порошенка.
Як повідомив директор Польського інституту міжнародних справ Славомір Дембський, чимало даних вказує на особу російського президента, що зразу заперечили кремлівські служби. Зрештою, в минулому вже описано інструменти, за допомогою яких збагачувалися близькі друзі Путіна й виводилися гроші з державного бюджету. Але, виявляється, не Путін є головним героєм цього скандалу. Новим є те, що в цю історію задіяні політики нашої частини світу: зокрема очільник України Петро Порошенко.
– Зрозуміло, для України це великий клопіт. Йдеться про певну слабкість, яку проявив президент України, а саме, будучи президентом української держави, яка бореться за суверенітет і незалежність, підтримував певний рівень співробітництва з російською системою. По-перше, зберіг свій бізнес – підприємство «Рошен» – у Росії, надалі виготовляв там шоколадки. Це викликало сумніви ще 2014 року, адже одночасно тривала війна. Президент Порошенко пояснював, що не має кому продати бізнес. Але, в такій ситуації, кому продати – не є першим питанням, що спадає на думку. Тепер виявляється, що коли влітку 2014 року українські солдати попали в оточення і відбувалися драматичні сцени, не було кому прийняти рішення – президент Порошенко займався іншими справами. Він тоді засновував фірму, яка дозволила б уникати української податкової системи. Отже, це політична проблема. Бо факт, що кожна заможніша людина в Україні намагалася ухилятися від сплати податків, був своєрідною нормою. Така поведінка була поширена серед усіх олігархів. Але, коли хтось став президентом держави, яка є жертвою агресії, публічні очікування є іншими.
На думку Славоміра Дембського, для президента України Петра Порошенка ця скандал з панамськими документами є чималою проблемою.
– Для нього це велика політична проблема. Безперечно, це послаблює його позицію. Але тут ми доходимо до чергового питнаня. Чи розвідувальні служби в усьому світі не знали, що таке відбувається? Я ризикну твердження, що лише тепер про справу дізнається громадська думка, а неофіційно про це було відомо. Існує певний політичний механізм, який допомагає зрозуміти, чому знання, отримані різними засобами, не передаються громадській думці. Справа в тому, що держави мають свої інтереси, яких іноді легше досягти, коли знання є більшими й у відповідний момент можна зробити враження перед партнером, що ми про якусь справу знаємо. Президент Порошенко є лідером України, але також – партнером західного сіту, американців, німців, французів у пошуках певного політичного компромісу. Якщо ми знаємо про якусь слабкість, то у відповідний момент під час переговорів можемо кинути зауваження чи натяк: якщо президент Порошенко не поводитиметься так, як ми очікуємо, деякі інформації можуть бути оприлюднені.
При нагоді скандалу з’являються твердження, що наш західний світ втрачає ідейність, не має що запропонувати, а з другого боку – погіршується положення у вимірі безпеки. Як вважає Славомір Дембський, варто визначити, якою є шкала – зрештою, вона також може змінюватися.
– Безперечно, світ, у якому ми живемо – демократичних держав і суспільств – є тим, де політикам живеться дещо інакше, ніж в авторитарних державах. Невипадково про справу написали «Süddeutsche Zeitung», «The Guardian», газети в демократичних державах – тому що з огляду на демократичний контроль, газети зацікавлені у пошуку таких тем. І якщо б там знайшовся якийсь німецький політик – а відомо, зокрема, про британського віце-голову консервативної партії, який брав участь у відмиванні грошей – це зразу викликає зацікавлення і не можна замести це під килим. Звісно, у державах, де вплив публічного контролю і громадянського суспільства є слабшим або знаходиться під значним впливом влади, важко очікувати, що такі інформації будуть оприлюднені і впливатимуть на політиків з метою зміни ситуації. Натомість, у демократичних суспільствах, у демократичних державах натиск є достатньо сильним, щоб доводити до змін.
Те, що президент Порошенко не зліквідував своїх бізнесів у Росії, коли став главою української держави, яка є жертвою російської агресії, від самого початку було політичною слабкістю – відзначив директор Польського інституту міжнародних справ Славомір Дембський.
IAR,PR1/Н.Б.