Минулої суботи у Білостоці польські ульраправі з Національно-радикального табору влаштували урочистості з нагоди ювілею організації. Учасники мали дозвіл від міської влади, але білостоцький університет порадив студентам-іноземцям не виходити з гуртожитку заради власної безпеки.
ОНР, тобто Національно-радикальний табір було створено у міжвоєнній Польщі в 1934 році. Вже тоді організація об’єднувала діячів крайніх правих поглядів, після кількох місяців діяльності ОНР був заборонений державною владою. Формація відродилася вже у сучасній Польщі, члени організації відомі своїми расистськими та ксенофобськими висловлюваннями, декілька представників ОНР-у під час останніх виборів навіть потрапили до Сейму в складі партії Кукіз’15. Організація діє легально, хоча захисники прав людини регулярно звертають увагу на агресивні дії та висловлювання членів ОНР.
16 квітня ОНР-івці влаштували у Білостоці святкування 82-ої річниці заснування організації. У програмі був марш, меса в соборі та концерт групи «Нордіка» в студентському клубі. Чимало польських громадських діячів та користувачів соціальних мереж були обурені поведінкою ОНР-івців: під час меси у костелі було більше символіки ОНР, ніж християнської, проповідь виголосив ксьондз Яцек Мєндляр, відомий своїми ультраправими поглядами, опісля під собором звучали вигуки «Геть з Євросоюзом», «Велика католицька Польща», «Жодних війн за Ізраїль». Група «Нордіка» під час виступів апелює до нацистської та фашистської символіки. Університет, який погодився надати приміщення для концерту, раніше вислав мейл до закордонних студентів, аби з огляду на «урочистості» ОНР-івців вони утрималися від прогулянок містом і залишилися в гуртожитку.
Треба розрізнити два питання, - говорить доктор Анджей Шептицький з Варшавського університету. Одне – це сама присутність ультраправої організації у храмі Католицької церкви, друге – наскільки подібні заходи свідчать про зростання симпатії до крайніх правих у Польщі:
- Я думаю, що кожна організація чи група людей, якщо вона діє у Польщі легально, і якщо її цілі не суперечать християнським цінностям, має право замовити месу у костелі і помолитися. Але це абсолютно не означає, що ця організація повинна декорувати увесь собор своїми символами. Так що ОНР однозначно переступила поріг доброго смаку. Натомість мені важко говорити про зростання у Польщі популярності ультраправих організацій. Це не так, що рік тому ОНР, наприклад, мав тисячу членів, а тепер у п’ять разів більше. Проте не можна не зауважити, що у Польщі зростає симпатія до ультранаціоналістичних ідеологій, які одні людини будуть називати патріотизмом, а інші – ксенофобією. Наскільки це перекладається на популярність конкретних формацій? Мені здається, польське суспільство взагалі має низький показник об’єднання у групи за ідеологічною ознакою, так що принаймні наразі жодного всепольського тріумфу ОНР я не бачу. Але варто підкреслити, що подібні групи охоче використовують існуючі тенденції, як зростаюча мігрантофобія чи євроскептицизм.
Більш занепокоєний подіями в Білостоці політолог Адам Бальцер. За його словами, марш та святкування ОНР-у в атмосфері пасивності місцевої влади та громади це не тільки локальна проблема:
- На мою думку, Білосток дійсно відіграє особливу роль на мапі польських ультраправих, є навіть книга про це – «Біла сила, чорні думки». У місті останніми роками відбулося кілька інцидентів, які свідчать про агресивність та безкарність ультраправих саме там. Проте сьогодні ситуація виглядає ширше: останніми роками зростає рівень ксенофобії, як показують дослідження, майже вдвічі зросла кількість поляків, які не люблять арабів, зросла також і кількість тих, хто неприхильно ставиться до українців. До того ж, зростає кількість ультранаціоналістів, які вже не криються під час футбольних матчів, беруть участь в Марші незалежності чи в подіях, які присвячені пам’яті проклятих солдатів. Таким чином, правий радикалізм, ксенофобія входять до мейнстріму, і це вважаю дуже небезпечним.
Події у Білостоці занепокоїли офіційну Варшаву: у вівторок з заявою виступив речник громадянських прав Адам Боднар, який пообіцяв з’ясувати, що ж відбувалося на місті, та запитати білостоцьку прокуратуру, чи вона розслідуватиме суботні події на предмет порушення учасниками норм законодавства, а саме – присутності закликів до ненависті щодо представників інших національних та расових груп. «Маю поважний непокій щодо того, що може статися під час таких подій, адже їх учасниками не є милі пани, які раніше ніколи не закликали до насильницьких акцій», - заявив Боднар у розмові з радіостанцією RMF FM.
Занепокоєння урядовця поділяє Адам Бальцер. Політолог нагадує: пам’ятники українцям з УПА були знищені на Підкарпатті, до мечеті у Варшаві вкинули свинячу голову, у Вроцлаві спалили ляльку, що мала зображувати єврея, - завдяки Інтернету вплив колись локальних осередків ультраправих стає все більш поширеним. Політолог наголошує, що як наразі реакція польської влади є доволі пасивною:
- Найбільше шокують дві речі. Перша це те, що у месі ОНР участь взяв ксьондз, який є пастирем білостоцької поліції. Під час тієї меси у соборі відчитали список «зрадників польського народу», і це робила людина, яка має бути моральним компасом для правоохоронців. Друга річ – це поведінка ректора, який закликає студентів залишитись у гуртожитку. Це має бути для суспільства важливим сигналом. На жаль, міграційна криза і розповсюдження ненависті в Інтернеті роблять поляків менш вразливими на такі проблеми.
Саме лист ректора, на думку Анджея Шептицького, дуже компрометує Польщу в очах міжнародної громадськості:
- Вони діяли з добрими намірами, але в результаті вийшов ідіотизм. Бо ситуація виглядає так, що польський університет заради доброго почуття ультраправих погоджується на утискання прав своїх закордонних студентів, яким порадили обмежити свою свободу пересування.
Варто зауважити, що церковну частину заходів ОНР-у рішуче засудила Конференція єпископату Польщі. Речник ксьондз Павел Ритель-Андріанік підкреслив, що позиція Церкви стосовно заходів такого типу є незмінною:
- Голова конференції Єпископату Польщі однозначно засудив використання святині для проголошення ідей, які суперечать християнській вірі. Церква це місце для проголошення Євангелії, яке закликає до любові до кожної людини.
І остання інформація – білостоцька прокуратура вирішила перевірити, чи під час суботнього маршу ОНР-у відбулися події, які можна назвати пропагандою фашизму чи зневажанням інших національних чи расових груп. За законом, функціонери мають 30 днів аби вирішити, чи починати слідство.
Олена Бабакова