Як ми повідомляли, публіцисти тижневика «wSieci» в кількох статтях аналізують механізм формування негативної думки про Польщу за кордоном. Серед цих публіцистів – колишній опозиціонер, відомий коментатор політичних подій, публіцист Броніслав Вільдштайн. Він вказує, що важливу роль у процесі створення негативного іміджу Польщі відіграють колишній міністр закордонних справ Радослав Сікорський та його дружина, публіцистка Енн Епплбом.
– Безперечно, дуже вагому роль, тому що Енн Епплбом – відома журналістка «Washington Post», взагалі дуже відома публіцистка і письменниця в США – і не тільки; її перекладають. Тому до її думки прислухаються і приймають до відома. Але те, що її оцінки поширюють у західних виданнях без жодного коментаря і сприймають як публіцистику – означає, що існують два мірила. Недопустимо, щоб хтось так близько пов’язаний зі значущим, скажімо, американським політиком, висловлювався на теми, які стосуються Америки. Щось таке могли б опублікувати лише з ретельним коментарем. Тут нічого такого немає.
Це свідчить про використання подвійних стандартів: інших до нинішнього уряду партії Право і справедливість, й інших до попередників – партії Громадянська платформа, – каже Броніслав Вільдштайн.
– Ті, що формують негативний імідж Польщі, радикально поганий – мають у цьому інтерес. Тут усе зрозуміло: в інтересі дружини політичного лідера є показати теперішню владу в якнайгіршому світлі, щоб її конкуренти мали позитивний імідж. Тут виявляється ще одне: істеблішмент попередньої влади, який протягом останніх восьми років представляла Громадянська платформа, має в світі добрі контакти, не лише родинно-товариські, але й ідеологічні, бізнесові, політичні. Тому й формується крайньо несправжній карикатурний імідж Польщі і з’являються натиски на Польщу та її нинішній уряд. На Заході публікуються тексти, вони потрапляють до нас і нам кажуть, що весь світ обурений тим, що робить теперішня влада.
На думку Броніслава Вільдштайна, протидіяти цьому важко: дійсність треба представляти такою, якою вона є, а з інформацією потрапляти і до західних, і до польських ЗМІ.
– Нашим завданням є показувати дійсність. Ми можемо вести дискусії, критикувати уряд – це природно, – але, передусім, показувати все розумно. Якщо так буде, то з часом ці повідомлення виходитимуть також назовні. Але, на жаль, це довгий процес. Попри всю риторику, яка стосується рівності, до нас ставляться по-іншому: наче ми не цілком повноправні європейці. Домінуючі західні середовища відносяться до нас як до дещо гірших, наче вони можуть навчати нас цивілізації. На мою думку, в багатьох випадках це вони зможуть навчитися від нас, що означає демократія.
RP/Н.Б.