Симетрична відповідь: примирення чи загострення конфлікту?

Останнім часом польсько-українські взаємини залишають бажати кращого. У липні польський парламент прийняв постанову, в котрій різанину на Волині оголосив «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти громадян II Речі Посполитої» та встановив день пам’яті жертв цієї події. На хвилі тієї ж тенденції за місяць у Польщі вийде фільм «Волинь» Войцєха Смажовського, що представлятиме саме таку точку зору.

Українська сторона не забарилася із реакцією, тож, спочатку – майже відразу після ухвалення Сеймом «Волинської постанови» – симетричну відповідь запропонував позафракційний депутат Верховної Ради Олег Мусій, а наприкінці серпня низка політиків і громадських діячів України звернулася до парламенту у Києві з проханням про вшанування українських жертв польських злочинів та встановлення вже трьох днів пам’яті на їхню честь.

Слід зазначити, що негайна реакція з польського боку свідчила про те, що таке звернення радше накручує спіраль взаємних звинувачень. Зокрема, депутат Сейму Міхал Дворчик звинуватив підписантів у дбанні про тимчасові вигоди всупереч історичній правді.

До числа діячів, котрі стали співавторами згаданої заяви, належать, зокрема, Дмитро Павличко, Іван Драч та Володимир Огризко. Я звернувся до них з проханням пояснити, що саме спонукало їх підписати таке звернення.

Запрошуємо Вас послухати звуковий файл.

Антон Марчинський