«Воєнний стан у Польщі був збройним військовим заколотом проти свободи», - говорить польський дисидент, громадський та профспілковий діяч, учасник опозиційного руху в часи комунізму Анджей Ґвязда. Легенда «Солідарності» у розмові з Польським радіо прокоментував доречність рішення польської опозиції вийти 13 грудня на вулиці міст під гаслом «Зупинимо знищення Польщі».
13 грудня 1981 року генерал Войцєх Ярузельський оголосив введення воєнного стану у Польщі. На вулиці польських міст вийшли міліцейські патрулі та військові. Солдати використовували танки та броньовану техніку. Над Віслою розпочався період державного терору, внаслідок якого загинули кілька десятків осіб, а тисячі опозиціонерів були інтерновані.
У 35-ті роковини введення воєнного стану на вулиці польських міст вийшли представники як правлячої партії, так і опозиції. Право і справедливість організувало у Варшаві демонстрації вшанування пам’яті жертв воєнного стану, а під гаслом «Зупинимо знищення Польщі» в усій країні пройшли маніфестації прибічників деяких опозиційних партій та Комітету захисту демократії.
Один із засновників профспілки «Солідарність», антикомуніст та кавалер Ордену Білого Орла Анджей Ґвязда у розмові з Польським радіо відзначив, що якби навіть Комітет захисту демократії не був створений, то правляча партія Право і справедливість мала би його створити:
«Це головний доказ того, що у Польщі є демократія. Демонстрації опозиції, яка не має конкретної мети, а єдиною ціллю її діяльності є тільки повалення демократично вибраної влади, охороняє поліція. Більш переконливого доказу, що демократія в Польщі не порушується, складно знайти, якби така організація не існувала, не мала гарантованої свободи демонстрацій і яку не охороняли би підрозділи поліції, аби їм не перешкоджали їхні противники. Вони регулярно з'являються у публічному телебаченні, беруть участь у дискусіях і говорить все, що хочуть. Хоча складно у їхніх висловлюваннях знайти сенс, а тим більше логіку».
Воєнний стан був оголошений польському народові тому, що той прийняв і підтримав незалежну профспілку «Солідарність», яка у жодному виступі не закликала до повалення тоталітарної влади, але і жодним чином не була прихильником цієї влади. Вона ніколи не вдавалася до насильства, адже не мала зброї, а також закликала выдмовитися від таких дій, - говорить діяч антикомуністичної опозиції в Польщі:
«Воєнний стан був збройним заколотом проти свободи та демократії. Хоча, розробляючи вимоги страйкового комітету, ми застосували самоцензуру, з усіх страйкових вимог ми викреслили вимогу вільних виборів. Адже у тому режимі було відомо, що ця вимога означає добровільну здачу влади комуністами. Сьогодні противники демократичної влади, опозиція і Комітет захисту демократії виступають проти рішення народу, який вибрав до влади не їх, а іншу політичну партію. Проводячи демонстрації 13 грудня, вони себе відносять до тих, хто сидів у тих бронетранспортерах та хто у військовій формі ходив тоді в патрулях польськими містами».
Відомо, що під закликом «Зупинимо знищення Польщі» Комітету захисту демократії 13 грудня підписалися не тільки колишні діячі опозиції «Солідарності», але також полковник резерву армії комуністичної Польщі Адам Мазґула, який, як пишуть деякі ЗМІ над Віслою, піддає сумніву трагізм воєнного стану та недооцінює війну генерала Ярузельського проти польського суспільства, - каже Анджей Ґвязда.
«Він брав у ній (війні – ред.) участь. Не тільки тому, що носив мундир і був підпорядкований Ярузельському, але також, як стало відомо з оприлюдненої інформації, відмінно виконував свої обов’язки під час воєнного стану. І це не випадково. Заклик також підписав, як відомо, провідний співробітник Служби безпеки в наших опозиційних рядах – Лєх Валенса. В даний час відомо теж про його зв’язки з генералом Ярузельським і всіма його виконавцями. Хотів би нагадати, що воєнний стан був введений всупереч тодішньому законодавству і був порушенням комуністичної конституції Польщі. А тому вони залишають свої підписи не тільки висловлюючсиь за військовим заколотом, військовим державним переворотом, але також підписуються під порушення права».
На думку польського діяча антикомуністичної опозиції, мова йде про політичну війну тих самих таборів, що і в часи воєнного стану, тобто державного, польського проти тоталітарного. Участь колишніх опозиціонерів та представників комуністичної влади у лавах нинішньої опозиції, Комітету захисту демократії, Анджей Ґвязда пояснює наступним чином:
«У 1989 році виявилося, що частина з колишніх опозиціонерів підписала угоду з комуністами. Договір дав їм нечувану перевагу над іншими, а комуністам, завдяки допомозі опозиціонерів, допоміг ввести в оману суспільство. За зраду їх щедро нагородили. Тепер вони бояться, що усе це випливе назовні, а також те, що про багатьох з них нам уже відомо, що вони витрачають великі кошти, які вони отримали в результаті тієї своєї зради. І це саме цей рух: і колишніх представників тоталітарної влади, і тих людей, котрі підписали з ними антинародне порозуміння. Тепер вони захищають свої привілеї, котрі одні одержали за вірну службу, а інші – за зраду».
Державна рада комуністичної Польщі приузпинила воєнний стан 31 грудня 1982 року з огляду на приїзд до Польщі в 1983 році Папи римського Івана Павла ІІ. Тоді звільнили півтора тисячі інтернованих, але у в’язницях залишалося стільки ж. Через місяць після візиту понтифіка, 22 липня 1983 року, генерал Войцєх Ярузельський скасував воєнний стан у Польщі.
Воєнний стан, який за задумом комуністичної влади мав зберегти радянський устрій та порядок Польської Народної Республіки, впродовж кількадесяти післявоєнних років, у результаті завершився крахом комунізму, що призвело до розпаду Радянського Союзу.
Redakcja Polska